Чотирьох українських президентів рідко випадає побачити разом. Цього разу їх звело відзначення річниці Голодомору. Зранку у п’ятницю Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Віктор Янукович прибули до Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні. Троє колишніх і один нинішній очільники держави принесли символічні горщики з квітами і колосками, запалили свічку пам’яті та вшанували мільйони загиблих хвилиною мовчання.
Це вже вдруге президенти разом приходять до Меморіалу на дніпрових схилах. Вперше в історії незалежної України їх спільна участь у церемонії поминання жертв національної трагедії відбулася торік, у 2011 році. Схоже на те, що зароджується нова традиція.
Оцінюючи новину, експерти відзначають певну еволюцію в ставленні чинного президента до теми Голодомору. Адже, прийшовши до влади у лютому 2010 року, Янукович почав із того, що прибрав із президентського сайту розділ, присвячений пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років (згодом, щоправда, цей розділ був відновлений). А у квітні того ж року під час засідання ПАРЄ у Страсбурзі заявив, що Голодомор не можна визнавати геноцидом.
Позиція Януковича змінилася, бо президент не може не зважати на громадську думку, – вважає політолог Олескандр Палій.
«Ми бачимо, що така зміна позицій і риторики відбулася буквально в останні роки. І очевидно, що вона відбулася під впливом обставин. Адже аргументи на користь того, що Голодомор був саме геноцидом, настільки сильні, що навіть за нинішньої інформаційної ситуації в країні, коли медіа контролюють олігархи і Росія, – правду неможливо ігнорувати. Правда проникає глибоко в шари суспільства. І зараз в Україні, за останніми соціологічними даними, майже 60% населення вважає Голодомор геноцидом. А тому для української влади не визнавати Голодомору означало б підтривати власну легітимність», – сказав Палій Голосу Америки.
Водночас політолог не очікує, що у суботньому зверненні президента до народу з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів може прозвучати слово «геноцид».
«Не прозвучить. Тому що йдуть переговори з Росією. Іде торг економічний, і наша влада думає, що це один з елементів торгу. А розуміння того, що визнанням національної трагедії не торгують, до нинішньої влади ще не прийшло», – зауважив Палій.
Ще менше сподівань на «прозріння влади» в історика Володимира В’ятровича. Його не тішить те, що чотири президенти спільно вшанували жертв національної трагедії. Вони зробили це окремо від народу, – наголошує В’ятрович.
«І я бачу тут не народження нової, а ламання старої традиції. Адже ще від часів указу Леоніда Кучми ці заходи відбувалися кожної четвертої суботи в листопаді. У 2010 році Янукович зламав цю традицію: він самостійно, в оточенні лише невеликої кількості своїх службовців, вранці відвідав меморіал. У 2011-у він зробив це вже з екс-президентами, але знову ж таки вранці, хоч і був поінформований про те, що громадські заходи відбудуться о 16 годині. Цього року Янукович пішов ще далі, чомусь організував вшанування не в суботу, а у п’ятницю. І мені шкода, що інші президенти підтримали його у цьому ламанні традиції. Я вважаю, що в такі хвилини президент повинен бути разом зі своїм народом, а не ховатися. Я вважаю, що це ненормально, коли керівництво держави проводить ці заходи окремо від громадськості, тишком-нишком», – сказав В’ятрович Голосу Америки.
Експерт наголошує також на тому, що цього року у повідомленнях на офіційному сайті президента України Янукович відмовився від використання слова «Голодомор».
«Якщо у 2010 році Янукович публічно відмовився від використання слова «геноцид» щодо Голодомору, то тепер, у 2012-му, на його сайті ми читаємо про «великий голод». Тобто, на жаль, ми бачимо, що президент іще далекий від зрозуміння того, чим була ця трагедія для українців», – сказав експерт.
(ред.) Втім, у п’ятницю 16 листопада оприлюднено заяву з приводу роковин Голодомору прес-секретаря Білого дому:
«У ці меморіальні дні американці приєднуються до народу України і до українців по всьому світу у вшануванні пам’яті тих, хто загинув під час трагічних подій Голодомору – що означає «смерть через голод» - у 1932 і 1933 роках. Ми вшановуємо мільйони людей, життя яких забрала штучно влаштована катастрофа, коли українські селянські господарства руйнували, а врожай конфісковували у навмисному намаганні зламати волю українського народу. Пам’ятником відвазі й стійкості українського народу є те, що навіть перед лицем цієї нелюдської жорстокості, він не полишив своїх змагань до гідності, універсальних прав та суверенітету. Сьогоднішня боротьба українців за побудову демократії, яка підносить ці нетлінні цінності, є шаною пам’яті загиблих.
У цей скорботний час, коли ми згадуємо і вклоняємося пам’яті жертв Голодомору, ми знов повторюємо наш заклик до загального дотримання прав людини та фундаментальних свобод і поновлюємо нашу відданість недопущенню подібних злочинів будь-коли у майбутньому».
Це вже вдруге президенти разом приходять до Меморіалу на дніпрових схилах. Вперше в історії незалежної України їх спільна участь у церемонії поминання жертв національної трагедії відбулася торік, у 2011 році. Схоже на те, що зароджується нова традиція.
Оцінюючи новину, експерти відзначають певну еволюцію в ставленні чинного президента до теми Голодомору. Адже, прийшовши до влади у лютому 2010 року, Янукович почав із того, що прибрав із президентського сайту розділ, присвячений пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років (згодом, щоправда, цей розділ був відновлений). А у квітні того ж року під час засідання ПАРЄ у Страсбурзі заявив, що Голодомор не можна визнавати геноцидом.
Позиція Януковича змінилася, бо президент не може не зважати на громадську думку, – вважає політолог Олескандр Палій.
«Ми бачимо, що така зміна позицій і риторики відбулася буквально в останні роки. І очевидно, що вона відбулася під впливом обставин. Адже аргументи на користь того, що Голодомор був саме геноцидом, настільки сильні, що навіть за нинішньої інформаційної ситуації в країні, коли медіа контролюють олігархи і Росія, – правду неможливо ігнорувати. Правда проникає глибоко в шари суспільства. І зараз в Україні, за останніми соціологічними даними, майже 60% населення вважає Голодомор геноцидом. А тому для української влади не визнавати Голодомору означало б підтривати власну легітимність», – сказав Палій Голосу Америки.
«Я вважаю, що в такі хвилини президент повинен бути разом зі своїм народом, а не ховатися. Я вважаю, що це ненормально, коли керівництво держави проводить ці заходи окремо від громадськості, тишком-нишком».Володимир В’ятрович
Водночас політолог не очікує, що у суботньому зверненні президента до народу з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів може прозвучати слово «геноцид».
«Не прозвучить. Тому що йдуть переговори з Росією. Іде торг економічний, і наша влада думає, що це один з елементів торгу. А розуміння того, що визнанням національної трагедії не торгують, до нинішньої влади ще не прийшло», – зауважив Палій.
Ще менше сподівань на «прозріння влади» в історика Володимира В’ятровича. Його не тішить те, що чотири президенти спільно вшанували жертв національної трагедії. Вони зробили це окремо від народу, – наголошує В’ятрович.
«І я бачу тут не народження нової, а ламання старої традиції. Адже ще від часів указу Леоніда Кучми ці заходи відбувалися кожної четвертої суботи в листопаді. У 2010 році Янукович зламав цю традицію: він самостійно, в оточенні лише невеликої кількості своїх службовців, вранці відвідав меморіал. У 2011-у він зробив це вже з екс-президентами, але знову ж таки вранці, хоч і був поінформований про те, що громадські заходи відбудуться о 16 годині. Цього року Янукович пішов ще далі, чомусь організував вшанування не в суботу, а у п’ятницю. І мені шкода, що інші президенти підтримали його у цьому ламанні традиції. Я вважаю, що в такі хвилини президент повинен бути разом зі своїм народом, а не ховатися. Я вважаю, що це ненормально, коли керівництво держави проводить ці заходи окремо від громадськості, тишком-нишком», – сказав В’ятрович Голосу Америки.
Експерт наголошує також на тому, що цього року у повідомленнях на офіційному сайті президента України Янукович відмовився від використання слова «Голодомор».
«Якщо у 2010 році Янукович публічно відмовився від використання слова «геноцид» щодо Голодомору, то тепер, у 2012-му, на його сайті ми читаємо про «великий голод». Тобто, на жаль, ми бачимо, що президент іще далекий від зрозуміння того, чим була ця трагедія для українців», – сказав експерт.
(ред.) Втім, у п’ятницю 16 листопада оприлюднено заяву з приводу роковин Голодомору прес-секретаря Білого дому:
«У ці меморіальні дні американці приєднуються до народу України і до українців по всьому світу у вшануванні пам’яті тих, хто загинув під час трагічних подій Голодомору – що означає «смерть через голод» - у 1932 і 1933 роках. Ми вшановуємо мільйони людей, життя яких забрала штучно влаштована катастрофа, коли українські селянські господарства руйнували, а врожай конфісковували у навмисному намаганні зламати волю українського народу. Пам’ятником відвазі й стійкості українського народу є те, що навіть перед лицем цієї нелюдської жорстокості, він не полишив своїх змагань до гідності, універсальних прав та суверенітету. Сьогоднішня боротьба українців за побудову демократії, яка підносить ці нетлінні цінності, є шаною пам’яті загиблих.
У цей скорботний час, коли ми згадуємо і вклоняємося пам’яті жертв Голодомору, ми знов повторюємо наш заклик до загального дотримання прав людини та фундаментальних свобод і поновлюємо нашу відданість недопущенню подібних злочинів будь-коли у майбутньому».
