Чому будівництво Капітолія не зупинялось навіть під час громадянської війни? Чи можна ставити запитання конгресменам та сенаторам, якщо вони поспішають? Про те, як журналісти працюють за лаштунками головного законодавчого органу США, а також про буремну історію Капітолія розповідає кореспондентка української служби Голосу Америки у Конгресі Катерина Лісунова.
Капітолій – це будівля де засідає Конгрес США, який складається із двох палат: Сенату та Палати Представників. Сенат складається зі 100 сенаторів та сенаторок, а Палата представників із 435 конгресменів та конгресвумен. Якщо стояти обличчям до будівлі Капітолія, то зала засідань Сенату знаходиться з правого боку, а зала засідань Палати представників – з лівого.
Відповідно, усі будівлі по ліву сторону від Конгресу пов’язані з Палатою представників, в них розташовані комітети Палати представників та офіси конгресменів та конгресвумен. Так само усі будівлі по праву сторону від Конгресу пов’язані з Сенатом та слугують приміщеннями для комітетів Сенату та офісів сенаторів і сенаторок. Будівля Конгресу сполучена із будівлями комітетів підземними тунелями й навіть одним невеличким конгресовим метро.
Перед тим як винести будь-які законодавчі ініціативи та інші питання на голосування, їх мають розглянути комітети. Також засідання комітетів слугують для формування зовнішньої та внутрішньої політики США. Саме тут проводять слухання щодо України, щодо Росії, щодо війни, щодо питань протистояння Китаю, та власне, внутрішніх питань Сполучених Штатів Америки. Саме тут, у кулуарах, журналісти можуть зустрітись із законодавцями та поспілкуватись на актуальні теми.
Зокрема, у середу 31-го травня Голос Америки був присутній під час слухань Сенатського комітету із міжнародних відносин, щодо способів притягнення росіян до відповідальності за звірства, скоєні в Україні. На слуханнях доповідала Бет Ван Скаак, – посолка Держдепу США, з питань глобального кримінального правосуддя. Тоді, Голосу Америки вдалось поспілкуватись із головою комітету сенатором-демократом від штату Нью-Джерсі, Бобом Менендесом.
"Нам потрібно, щоб Україна виграла цю війну, і крапка. Заради свободи України та заради підтримки міжнародного права, яке забороняє застосовувати агресію проти інших країн. Але ми також маємо гарантувати притягнення до відповідальності за воєнні злочини Путіна", – сказав Менендес, відповідаючи на запитання, чи можливо притягти росіян до відповідальності, якщо українці не виграють цю війну.
Також, одним із важливих запитань була можливість та право українців відповідати на агресію РФ зустрічними ударами по російських територіях.
"Знову ж таки, це війна. І Україні потрібно переконатися, що вона переживе цю війну. Тож їм доведеться робити усе, що вони повинні робити, щоб виграти цю війну", – зауважив сенатор-республіканець, Піт Рікеттс.
У цілому висвітлення слухань у Палаті представників не відрізняється від цієї роботи в Сенаті. Щоправда, за деякими винятками, робота журналістів у Палаті представників має менше обмежень та правил. Але в обох палатах, якщо законодавець поспішає, ви маєте запитати дозволу, щоб пройтись із ним та записати коментар. І у разі, якщо він це дозволить, ви можете це зробити.
Таким чином, під час засідань комітету Палати представників із розвідки Голос Америки зміг дізнатись позицію американських законодавців щодо підриву Каховської ГЕС на наступний день після трагедії.
"Це неспровокована загарбницька війна. І ми вже бачили багато воєнних злочинів. Це іще один нищівний напад на життя звичайного українського народу. Але з військово-тактичної точки зору цей підрив не має сенсу для жодної зі сторін. І ми поки що не впевнені, як реагувати. Для тих із нас, хто уважно спостерігає за ситуацією, незрозуміло хто міг мати зиск від руйнування цієї дамби", – заявив тоді Майкл Волтз, конгресмен-республіканець від штату Флорида.
"Я думаю, що ви побачите, що допоки триватиме розслідування стосовно того, хто насправді винен, або що стало причиною прориву дамби, США твердо стоятимуть на боці українського народу та уряду України. І ми надамо необхідну підтримку. Ми, авжеж, надаємо військову підтримку, але, зрештою, найважливіше – це люди. Тож ми будемо поруч і в цій ситуації, щоб допомогти людям пережити це, щоб українці могли продовжувати боротьбу", – додала Стейсі Пласкетт, конгресвумен-демократка, яка представляє Віргінські острови.
Серед інших правил, яких мають дотримуватись журналісти, в Конгресі та в будівлях комітетів заборонено використовувати символіку телеканалів на мікрофонах. Також, майже всюди окрім спеціально відведених локацій, не можна послуговуватись штативами для телекамер. Ці, та інші правила були сформовані протягом століть роботи Конгресу США.
Загалом, будівництво Капітолія розпочалось у 1793-му році та тривало десятиліттями. Центральний купол завершили після громадянської війни у 1866-му. У ті буремні часи в Капітолії розквартирували військових, тут створили кухню та шпиталь.
У певний момент, у 1864-му кордон боїв підступив просто впритул до Капітолія. Попри усе це будівництво тривало. Так, за два роки до завершення війни на куполі символічно встановили Статую Свободи, яка знаходиться тут і донині. "Це символізувало витривалість нації під час війни", – йдеться на офіційному сайті Сенату США.
Спочатку Капітолій використовували не лише для законодавчих цілей, але й для недільних релігійних служб. І двічі за усю історію на нього був здійснений напад. У 1814-му його частково спалили британці під час війни. А вже у 2021-му його штурмували прихильники Дональда Трампа, які не погоджувалися із результатами президентських виборів 2020. Ця ретельно спроектована будівля бачила бійки, стрілянин, підриви вибухівки, атаки, руйнування, відновлення, добудови та реновації.
Дивіться також: Кореспондентка Голосу Америки в Конгресі США розповідає про кулуари Капітолія та історію будівлі Конгресу.
Форум