Актуально
"Це і моя війна" - інтерв'ю з німецьким пожежником Нільcом Салом, який кілька місяців допомагав українським рятувальникам на Харківщині
Пожежник з німецького міста Нюрнберг, Нільc Сал уже кілька місяців допомагає українським пожежникам на війні. Нільс працює у Харкові, де разом із українськими рятувальниками гасить пожежі, спричинені російськими обстрілами. На війну вирішив поїхати під час своєї відпустки.
В інтерв'ю Голосу Америки Нільс розповідає, що його мотивувало взяти участь у війні, що ведеться на території чужої для нього країни.
Христина Шевченко, Голос Америки: Я знаю, що наприкінці цієї зими і напередодні російського вторгнення ви відпочивали у Таїланді. Що вас мотивувало покинути "райський куточок" і відправитись на війну?
Нільс Сал: Так, я був у Таїланді, у відпустці і планував залишатись там ще. Але я побачив у новинах, що відбувалося в Україні, особливо в Києві, я побачив багато людських страждань, і відчув, що з моєю кваліфікацією я не можу просто залишитися і дивитися. Мені потрібно щось робити. Тож я вирішив завершити тривалу відпустку і … поїхати в Україну.
Моя родина була трохи стурбована. Вони сказали, що мені, можливо, варто залишитися в ЄС і робити щось на кшталт водіння вантажівки, привозити якусь гуманітарну допомогу біженцям. Я вирішив не робити цього, бо цим й так багато людей займаються. Я побачив, що в Україні дуже потрібні рятувальні служби. Так у березні я приїхав у Харків, де долучився до місцевої команди рятувальників.
Х.Ш.: Коли ви відчули, що ви на справжній війні?
Н.С.: Коли я їхав через кордон в Україну, я відчував, що їду кудись, звідки мене все тіло відштовхує. Київ уже був звільнений, але Харків на той час був ще в облозі. І я бачив фотографії та новини, і знав, що це ніби гаряча точка бойових дій. Я відчував, що зараз не можу просто зупинитися й розвернутись назад. Отже, я повинен продовжувати.
В Харкові було багато обстрілів, щоночі були ракети і вибухи. Іноді детонації були дуже близько і я бачив білі спалахи вночі, чув як падають уламки. Водночас я трохи хвилювався, тому що я бачив, що багато людей, особливо на початку літа, поверталися до Харкова, і я бачив, що багато дітей також вже були там. У нас було багато викликів на пожежу, переважно в нічний час, і ці виклики були здебільшого на об’єкти цивільної інфраструктури. Так, видається, триває і зараз.
Отже, це були школи, які були складами їжі. Це були електростанції, а також лікарні та пожежна частина. Коли я їхав містом було багато зруйнованих будівель. Дуже помітно, що зруйновані були саме ті, що дуже нагадують міську інфраструктуру.
Х.Ш.: Чи боялися ви в якийсь момент, що помрете?
Н.С.: Не зовсім. Ймовірно, це може статися, але це залежить від того, як ви там себе поводите. Ми базувалися в масивній будівлі. Також якби ракети влучили в будівлю, то, ймовірно, влучили б з протилежного боку. Тож, ймовірно, не було б жертв. І ми досить повільно їхали з пожежної частини. Коли, наприклад, були якісь влучення вночі, ми не виїжджали відразу, ми чекали деякий час, на випадок, якщо ще буде друга ракета, а потім спокійно вже їхали. Я не був дуже наляканий, але, звичайно, завжди була думка, що щось може статися.
Х.Ш.: А як люди, які вас бачили в Україні сприймали той факт, що ви приїхали з Німеччини?
Н.С.: Звичайні люди у магазинах, коли дізнавались, що я приїхав з Німеччини, часом їм було важко стримати сльози. Але от мої співвітчизники до роботи в Україні стаивлись по-різному. Коли я повернувся з України, деякі з моїх близьких друзів, мого близького соціального оточення це дуже цінували, також українські біженці, наприклад, я виступав на сцені з промовою. Але, з іншого боку, у Німеччині також поширюється багато дезінформації, ймовірно, з Кремля. Пропаганда проти війни в Україні чи боротьби за свободу. Зазвичай, типовий кремлівський наратив, наратив, що це НАТО хотіло напасти і Росія просто захищається. Або що українці самі себе розстрілюють.
Х.Ш.: А навіщо вам ризикувати життям заради чужої країни, свободи?
Н.С.: Тому що для мене ця війна це щось спільне. Війна спрямована проти всього того, чого ми досягли після Другої світової війни, двох світових воєн і Голокосту, війна яка підриває Організацію Об’єднаних Націй, Загальну декларацію прав людини, а також загальну свободу, демократію, рівність. Ця війна не знає кордонів.
Дивіться також: Німецький рятувальник допомагає українським пожежникам у Харкові - гасить пожежі, спричинені російськими обстрілами. Відео
Всі новини дня
Звільнення Маккарті: Детально пояснюємо, що сталося і як вплине на Україну. Відео
Звільнення спікера плати представників Конгресу США Кевіна Маккарті ініціювали й підтримали вісім представників крайньоправого крила республіканської партії та всі присутні в залі демократи. Чому це сталося та який вплив матиме на Україну? Пояснює конгресова кореспондентка Катерина Лісунова.
- Голос Америки
Експерти про усунення Маккарті: Ситуація не ідеальна, але сильна двопартійна підтримка України зберігається
Несподіване усунення з посади спікера Палати представників Конгресу США Кевіна Маккарті викликало побоювання в Україні й серед союзників щодо подальшої допомоги США для українського захисту від російської агресії.
Одна з причин, чому крайньоправі конгресмени наполягали на його відстороненні з посади, стало питання підтримки України, як уже повідомляв Голос Америки.
Водночас американські експерти, з якими спілкувався Голос Америки, вважають, що підтримка України в обох партіях залишається сильною.
Девід Креймер, директор Інституту Джорджа Буша, вважає, що виділення допомоги Україні може уповільнитися, у зв’язку з відстороненням Маккарті, однак, не зупиниться.
“Я думаю, що вона затримається, але врешті-решт, якщо лише не станеться якогось додаткового неприємного сюрпризу, я думаю, що Конгрес проголосує на підтримку допомоги Україні. Багато залежатиме від того, хто буде наступним спікером, коли його оберуть. Пам’ятайте, Кевіну Маккарті знадобилося кілька днів і 15 раундів голосувань, щоб стати спікером. Тому, я думаю, що затримка буде, але, сподіваюся, що ненадовго”, - розповів Креймер.
Водночас експерт визнав, що події у Конгресі й усунення з посади спікера викликають занепокоєння як в Україні, так і серед її союзників, зокрема й у США.
“Але це, безперечно, викликає занепокоєння. І не лише в Україні. Це викликає стурбованість серед наших європейських союзників, бо це викликає питання щодо нашої відданості й непохитності підтримувати Україну”, - додав він.
З Креймером загалом погоджується й Люк Коффі, експерт Інституту Гудзона: “Це не ідеальна ситуація. Але насправді сильна двопартійна підтримка допомоги Україні зберігається, як і підтримка НАТО і трансатлантичної безпеки. Тому на цю мить не варто дуже хвилюватися щодо перспектив, бо ми не знаємо, що станеться”.
Коффі також визнав, що з республіканського боку існує трохи менше ентузіазму щодо збільшення фінансування допомоги Україні, ніж це було на початку війни.
“Але не варто забувати, що іде 20 місяць (воєнного - ред.) конфлікту, і у США – багато внутрішніх проблем. Але врешті-решт Україна має достатньо підтримки з обох боків для схвалення додаткового фінансування”, - додав Коффі.
В публічному і приватному просторі є різні меседжі з цього приводу, а також існують впливові конгресмени, які “дуже публічно ставлять під сумнів потребу продовжувати допомогу Україні, бо вони мають казати певні речі для внутрішньої аудиторії”, пояснює Коффі.
Однак, на його думку, “приватно, вони розуміють важливість, і найімовірніше, проголосують відповідно”.
- Голос Америки
Промова Байдена про Україну: У Білому домі розповіли деталі майбутнього звернення президента США
Речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр розповіла на брифінгу, що президент Байден хоче пояснити американському народові та Конгресу США, наскільки важливо продовжувати надавати Україні фінансову та безпекову допомогу. Коли саме буде звернення президента, речниця не уточнила.
Раніше у середу президент США Джо Байден анонсував, що виголосить велику промову про необхідність продовжувати допомагати Україні.
“Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”, — заявив президент.
Байден заявив, що занепокоєний майбутнім фінансуванням для України на тлі бюджетної кризи й відсторонення спікера Палати представників. Однак за словами речниці Білого дому, президент США вірить у незмінну двопартійну підтримку в Конгресі українського питання.
Жан-Пʼєр наголосила, що більшість законодавців — як у Конгресі, так і в Палаті представників — продовжують підтримувати виділення допомоги Україні, а промова Байдена буде спрямована на те, щоб переконатися, що обидві палати Конгресу дотримуються своєї обіцянки і проголосують за українське питання.
“Ми хочемо переконатися, що наше зобовʼязання перед народом України продовжуватиметься. Було б великою помилкою, якщо ми не продовжимо це робити”, — заявила посадовиця.
Крім цього, речниця висловила занепокоєння невеликою фракцією республіканців у Палаті представників, які “спричиняють хаос”.
Вона також зауважила, президент не надає переваги жодному із потенційних кандидатів на посаду спікера, і що це внутрішнє питання, із яким республіканцям треба розібратися, адже саме вони мають більшість у Палаті представників.
“Американці просто втомилися від внутрішньої боротьби, яку вони зараз бачать у Палаті. Вони хочуть бачити двопартійну співпрацю, і президент готовий це зробити”, — сказала Жан-Пʼєр.
Раніше Голос Америки повідомляв, що тимчасова 45-денна бюджетна резолюція США, ухвалена в останній день фінансового року, не містить додаткового фінансування для України. А звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США викликало ще більше занепокоєння щодо американської підтримки як серед українців, так і серед союзників.
- Голос Америки
США передали Україні понад 1 мільйон конфіскованих іранських патронів
Уряд США передав Україні 1,1 мільйона боєприпасів калібру 7,62 мм, які американські сили конфіскували під час передачі Іраном воєнізованому угрупованню в Ємені.
Патрони для стрілецької зброї були вилучені військово-морськими силами Центрального командування США з транзитного бездержавного судна Marwan 1 торік у грудні. Таким чином Корпус вартових Ісламської революції Ірану намагався допомогти хуситам у Ємені, де з 2015 року триває громадянська війна, в порушення резолюції Ради Безпеки ООН.
У липні через цивільні позови Міністерства юстиції американський уряд отримав право власності на ці боєприпаси.
У повідомленні американського Центрального командування йдеться, що "США зобов'язуються співпрацювати із союзниками та партнерами, щоб протистояти потоку іранської смертоносної допомоги в регіоні всіма законними засобами, включаючи санкції США та ООН і шляхом заборон".
Підтримка Іраном збройних груп загрожує міжнародній і регіональній безпеці, силам США, дипломатичному персоналу та цивільним жителям, додали у документі.
"Ми продовжуватимемо робити все можливе, щоб пролити світло та зупинити дестабілізаційну діяльність Ірану", - підкреслено у повідомленні.
Нагадаємо, заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател, коментуючи запитання журналістів про нові моделі іранських дронів та потенційне нарощування їхнього експорту до Росії, напередодні заявив, що будь-який новий прилад, розроблений Іраном, створює потенційний ризик погіршення насильницьких та дестабілізаційних дій, у яких бере участь іранський режим.
Пател додав, що США продовжуватимуть "використовувати наявні інструменти, щоб притягнути іранський режим до відповідальності" у взаємодії з союзниками та партнерами, зокрема, з Європейським Союзом та Німеччиною, Францією та Великою Британією.
- Голос Америки
«Кроки Путіна схожі на кроки Гітлера». Ексспікер Палати представників Маккарті попереджає про загрози ізоляціонізму в останній промові
Колишній лідер республіканської більшості в Палаті представників США Кевін Маккарті після звільнення з посади спікера Палати виступив з промовою, де зокрема висловив занепокоєння довгостроковою перспективою у контексті російської агресії проти України і порівняв Путіна з Гітлером.
“Те, що відбувається дуже нагадує 1930-ті роки. Багато кроків, які робить [президент РФ Володимир] Путін, дуже схожі на кроки Гітлера”, – заявив Маккарті.
Нагадуючи факти з історії, Маккарті сказав, що Гітлер був розчарований програшем Німеччини у війні та, прийшовши до влади, позбавив німців свободи та відновив армію. Це відбувалося всупереч Версальському договору, але інші держави цьому не протидіяли, вони не заважали йому захоплювати інші країни.
Щодо підтримки України Сполученими Штатами, Маккарті сказав, що виступає за озброєння України, яке не означає, що їй треба надавати “готівку”.
Маккарті розкритикував західні країни за відсутність реакції на вторгнення Росії у Грузію та анексію Криму.
Політик також наголосив, що “тепер відбувається дещо навіть гірше за те, що сталося в 1930-х роках”. Бо, так само як Гітлер створив партнерство з Італією та Японією, так Путін, перед тим як напасти на Україну, створив партнерство з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном.
“Тож те, що ми зараз зробимо, дуже важливо”, – сказав Маккарті.
Разом з тим, колишній лідер республіканців у Палаті представників підтримав провідний аргумент своїх однопартійців, який вимагає розв'язати проблему контрабанди наркотиків на південному кордоні США з Мексикою, перш ніж розв'язувати проблему війни в Україні.
Дивіться також:
Форум