У 2010-му році Іран продовжував протистояння з країнами Заходу, які звинувачують Тегеран у намірах створити ядерну зброю. Запроваджені цього року нові економічні санкції, схоже вкотре не спрацювали. Виглядає, що дипломатична війна триватиме і у новому році.
Іран наполягав і продовжує наполягати, що працює над розробкою виключно мирної ядерної енергії і відкидає звинувачення у спробі створити атомну зброю. У грудні під час останніх переговорів у Женеві з представниками шести країн світу, все на що погодився Тегеран, так це на нову зустріч у січні. Як і раніше, Іран відмовляється зупиняти свої ядерні розробки і каже, що не сприймає переговорів на яких одна сторона тисне на іншу.
США, Європейський Союз та Рада Безпеки ООН протягом року посилили санкції проти Ірану. Так у липні президент Сполучених Штатів підписав закон, що обмежив співпрацю американських компаній та їх західних партнерів з енергетичним та банківським секторами іранської економіки.
Однак аналітики кажуть, що посилення тиску у формі санкцій не вплинуло на Іран у політичному контексті, хоча його економіка сильно від цього постраждала. Незважаючи на непокірність Тегерана, експерт з питань Близького Сходу Роузмарі Голінс не передбачає ескалації конфлікту поза рамки дипломатії:
«Усі ознаки вказують на зменшення ймовірності розгортання військового конфлікту, частково через серйозні проблеми іранців з їх технологіями. Існують свідчення, частково підтверджені самими іранцями, що їх комп’ютерна система на який все зав’язано, була заражена вірусами».
Витік таємних дипломатичних документів через веб-сайт WikiLeaks свідчить, що арабський світ, зокрема король Саудівської Аравії, неодноразово закликав Сполучені Штати знищити ядерні об’єкти Ірану. Британський експерт з питань розвідки Боб Аєрс розуміє занепокоєння арабів:
«Іран, як регіональна ядерна потуга, дестабілізуватиме ситуацію, а арабський світ не має можливості самотужки протистояти Тегерану. Тож вони намагаються підштовхнути США вдатися до активних дій і не дати Тегерану розробити атомну зброю».
Однак, ядерна програма Ірану не єдине питання, яке створює напруження у його відносинах зі світом. Вже понад рік іранці тримають в ув’язненні двох американських туристів звинувачених у нелегальному перетині державного кордону Ірану. Третя туристка, Сара Шоурд була звільнена під заставу, і запевняє, що усі троє були арештовані іранськими прикордонниками на іракській території.
Обурення та шок світу викликала справа іранської громадянки засудженої на смертну кару закиданням камінням. Сакім Могамед Аштіані звинувачують у зраді чоловікові та причетності до його вбивства. Під тиском світової громадськості виконання вироку постійно відкладається. Баграм Саруш очолює кампанію за звільнення Сакім:
«Якщо Сакім ще жива, то завдяки цій кампанії. За останні три десятиріччя у подібній ситуації опинилося чимало чоловіків та жінок імен яких ми не знаємо. Їх закидали камінням до смерті. У цьому випадку, нам пощастило, адже ми маємо фотографію Сакім, ми знаємо її повне ім’я, оскільки її діти звернулись до нас з інформацію про вирок їх матері».
Пройшло вже півтора року з часу придушення масових протестів в Ірані, викликаних виборами президента у 2009-му. Опозиція стверджує, що дух протестів не помер, однак уряд Ірану непохитно утримує владу в країні.
