Обстріли нафтопереробних заводів Росії сприятимуть зниженню світових цін на нафту – експерт про статтю FT
"Таке враження, що над цією статтею швидше працювали російські спецслужби, ніж американські особи надавали для неї інформацію", - відреагував на інформацію FT Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. Фото: Оксана Бедратенко, Голос Америки
Українські обстріли російської енергетичної інфраструктури сприятимуть не зростанню, а зменшенню світових цін на нафту, про це в програмі "Брифінг" Голосу Америки розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
22-го березня видання Financial Times із посиланням на трьох неназваних осіб повідомило, що США закликали Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах, бо це, мовляв, може підвищити світові ціни на нафту і спровокує помсту з боку РФ. FT пише, що це прохання адресували в СБУ та Головного управління розвідки.
Пізніше радник голови Офісу президента України Михайло Подолякзаперечив, що Вашингтон звертався до України з такими вимогами. "Це фіктивна інформація", сказав 22-го березня Подоляк в ефірі телеканалу Дождь, повідомляє Радіо Свобода.
"Це фіктивна інформація. Ніхто не після двох років повномасштабної війни диктуватиме Україні умови ведення цієї війни", – сказав він.
Реагуючи на цю публікацію FT, директор Центру досліджень енергетики України Олександр Харченко спростував твердження, що напади на нафтопереробні підприємства можуть зменшити здатність Росії експортувати нафту і призвести до зростання світових цін:
“Воно [це твердження] абсолютно абсурдне. Тобто атаки на нафтопереробну чомусь призведуть до скорочення обсягів сирої нафти? Це призведе до зворотного ефекту. Росія буде вимушена збільшувати експорт сирої нафти, в тому числі, щоб компенсувати свої втрати від експорту продуктів нафтопереробки. Тому цей аргумент мені навіть трохи смішно розглядати”, – зазначив фахівець.
Він припускає, що журналістам авторитетного британського видання могли надати інформацію люди, причетні до російських спецслужб.
“Якщо чесно, таке враження, що ця стаття, що з нею швидше працювали російські спецслужби, ніж американські особи надавали для неї інформацію. Тому що, на жаль, аргументація, яка там наведена, для людини, що працює в енергетиці, вона виглядає доволі смішно і дуже непрофесійно”, - наголосив Харченко.
На прохання Голосу Америки прокоментувати інформацію в статті Financial Times, у Білому домі 22-го березня відповіли: "Ми завжди заявляли, що не заохочуємо та не сприяємо нападам усередині Росії".
1/1922 березня Росія завдала ракетних ударів по енергооб'єктах в Україні. Найбільших руйнувань зазнала Дніпровська гідроелектростанція. Про це повідомила українська влада та профільні відомства Укренерго, Укргідроенерго. Фотографію опублікував у Телеграм-каналі прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. AP
2/19На цьому зображенні, яке поширив радник голови Маріупольської адміністрації Петро Андрющенко, видно, як горять тролейбус і ДніпроГЕС після російських атак на Дніпро 22 березня 2024 року. Фото: Telegram-канал Петра Андрющенка, AP
3/19Дніпровська ГЕС, уражена російським ракетним ударом під час атаки 22 березня 2024 року. Фото: Генпрокуратура України/ через REUTERS
4/19Дим і вогонь на найбільшій дамбі України ДніпроГЕС 22 березня 2024 року. Кадр із відео REUTERS
5/19Житлові будинки, зруйновані російським ракетним ударом під час атаки на Запоріжжя 22 березня 2024 року. Фото голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова через Telegram/ REUTERS
6/19Внаслідок ранкової авіаатаки росіян на Запоріжжя 22 березня принаймні троє людей загинули, ще 15 постраждали. На фото медичний працівник втішає постраждалу жінку. AP Photo/Andriy Andriyenk
7/19Психолог служби швидкої допомоги втішає жінку на місці ракетної атаки у Запоріжжі 22 березня 2024 року. (AP Photo/Andriy Andriyenko)
8/19Рятувальники працюють на місці зруйнованих житлових будинків у Запоріжжі 22 березня 2024 року. REUTERS
9/19Багатоповерхівка у Запоріжжі, пошкоджена внаслідок атаки 22 березня 2024 року. REUTERS
10/19
Внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі Харків був повністю знеструмлений. Служби, залежні від електропостачання, не працюють. В місті ввели в експлуатацію альтернативні джерела живлення, повідомив мер міста Ігор Терехов. REUTERS/Sofiia Gatilova
11/19Пожежники гасять пожежу на електропідстанції у Харкові, 22 березня 2024 року. Фото Сергій Бобок / AFP
12/19Робота пожежників після атаки 22 березня 2024 року. У місті не працюють сирени повітряної тривоги, тож повідомлення про тривогу приходять на мобільні телефони. Фото: Reuters/Sofiia Gatilova
13/19На цьому фото, яке надало ДСНС України, українські рятувальники на місці руйнувань у Харкові. Фото: Українська служба з надзвичайних ситуацій/ AP
14/19Дим і вогонь біля високовольтної лінії після російського ракетного удару поблизу Харкова 22 березня 2024 року. REUTERS/Sofiia Gatilova
15/19Пожежа на електропідстанції внаслідок удару росіян по Харкову 22 березня 2024 року. Фото: Сергій Бобок/ AFP
16/19Росіяни обстріляли ракетами й місто Хмельницький. Були зруйновані низка житлових будинків, пошкоджена критична інфстраструктура. На фото - воронка, що утворилася після ракетного удару Росії. 22 березня 2024 року. Фото: Пресслужба Патрульної поліції Хмельницької області/REUTERS
17/19Внаслідок атаки на Хмельницькому принаймні двоє людей загинули, ще п'ятеро поранені, повідомив мер міста Олександр Симчишин. Фото: Державна служба з надзвичайних ситуацій України/ AP
18/19Українські рятувальники працюють на місці завалів внаслідок удару по Хмельницькому 22 березня 2024 року. Фото: ДСНС/ AP
19/19"Завдяки оперативній роботі усіх служб у Хмельницькому відновлено водопостачання та робота каналізаційного господарства, теплопостачання та подавання гарячої води. Є перебої з електропостачанням. Освітні та медичні заклади працюють без перебоїв", - розповів 22 березня мер міста Симчишин. Фото: ДСНС/ AP
