У середу в Міжнародному суді в ООН у Гаазі завершився попередній розгляд справи України проти Росії за конвенцією про геноцид. Це лише одна із низки справ, повʼязаних із війною в Україні у міжнародних судах. Україна звинувачує Росію у тому, що та систематично викривляє поняття “геноцид” та маніпулює Конвенцією про запобігання й покарання злочину геноциду.

Зокрема, йдеться про виправдання російської військової агресії в Україні для нібито захисту від “геноциду” російськомовних людей на Донбасі.

Тепер суд повинен вирішити, чи має він юрисдикцію розглядати цей спір по суті. Про що ця справа розповідають Марія Ульяновська та із місця подій журналістка українського видання “Бабель” Оксана Коваленко.

Україна звернулася до Міжнародного суду ООН 26 лютого 2022 року — через два дні після початку повномасштабного вторгнення. У цій справі вона просить суд спростувати звинувачення Росії у геноциді російськомовного населення і визнати, що Росія викривляє поняття “геноцид”, виправдовуючи ним повномасштабне вторгнення.

“Росія систематично зловживала Конвенцією, роблячи численні односторонні дії: визнаючи фіктивні республіки в Донецьку та Луганську, вторгаючись на територію України, знущаючись з її громадян та спустошуючи їхню батьківщину, і все це з метою запобігання та покарання за вигаданий геноцид”, – йдеться в аргументації української сторони.

Однак визнати, що Росія сама чинить геноцид, Україна не просить. Для засудження злочину агресії країна наполягає на створенні спеціального міжнародного трибуналу. А воєнні злочини російських військових вже розслідують прокурори Міжнародного кримінального суду.

Дивіться також:

Якщо вони бояться Гааги, значить, наша робота зробити їм Гаагу — Антон Кориневич про спеціальний трибунал. Інтерв’ю

У березні 2022 року Міжнародний суд ООН прийняв позов і виніс попереднє рішення, задовольнивши прохання України про тимчасові заходи, і зобовʼязав Росію припинити будь-які воєнні дії на території України на час розгляду справи. Росія цю вимогу проігнорувала.

Згодом до позову України приєдналися ще 32 країни-підписантки Конвенції про запобігання геноциду.

Останні два тижні сторони представляли свої аргументи перед суддями. Журналістка видання “Бабель” Оксана Коваленко два тижні слухала заяви сторін у суді в Гаазі. За її словами, виступ росіян був більше політичним, аніж юридично аргументованим.

“Вони повторювали пропаганду, до якої ми звикли — говорили і про нацистів, і про “державний переворот” у 2014-му році, показували фотографії пам'ятників Степану Бандері та Роману Шухевичу”, — згадує вона.

Коваленко розповідає, що Росія звинувачує Україну в тому, що та не попередила, що збирається звертатися до суду, а відтак Росія нібито не знала, що Україна вбачає порушення в діях Москви. Однак, звинувачення у геноциді росіяни почали закидати ще у 2014 році, а українці їх постійно спростовували, нагадує журналістка.

Інший аргумент, який наводить Росія — нібито здійснивши повномасштабне вторгнення, вони посилалися не на конвенцію про геноцид, а на своє право на самооборону.

Однак, оголошуючи про початок вторгнення 25 лютого 2022 року, президент Росії Володимир Путін сказав: “Мета спецоперації — захист людей, які протягом восьми років зазнають знущань, геноциду з боку київського режиму".

Про геноцид також неодноразово говорили і писали інші російські посадовці. Зокрема нещодавно Дмитро Медвєдєв заявив, що СВО має тривати “до остаточної перемоги над тими, хто вісім років піддавав власний народ знущанням та знищенню”.

Аргументи російської сторони викликали обурення міжнародних журналістів, які висвітлюють процес, розповідає Коваленко.

“Зрозуміло, що українців це обурює, але вони (журналісти) теж обурювались і сміялися з деяких аргументів. Було зрозуміло, що вони не сприймають їх серйозно”, — каже Коваленко.

Українську позицію доносив очільник делегації, посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич. Він наголосив, що Росія не надала суду жодних доказів і використовує брехню як привід для агресії і загарбання.

“Росія перевернула конвенцію про геноцид з ніг на голову. Міжнародна спільнота ухвалила конвенцію, щоб захищати. Росія використовує конвенцію, щоб знищувати”, – заявив Кориневич.

Тепер суд вирішує, чи має він повноваження розглядати цей спір по суті. Це може тривати кілька місяців. І якщо суд таки вирішить слухати справу, то сторони знову подаватимуть свої меморандуми і цей процес може затягнутися вже на роки.

Однак Коваленко каже, що в української делегації настрій “бойовий” і вони впевнені у своїх силах. А рішення на користь України допоможе Києву претендувати на майбутні репарації та відновлення справедливості.

Дивіться також:

Костін розповів, що заважає повернути незаконно вивезених до РФ українських дітей

В уряду Сполучених Штатів є "певні залишкові кошти", але шатдаун матиме вплив на допомогу Україні. Про це під час брифінгу у Білому Домі повідомила директорка Офісу менеджменту та бюджету США (відділ при Виконавчому офісі Президента США) Шаланда Янґ.

"Ми не можемо робити більше із меншими ресурсами, коли мова йде про зусилля воєнного часу. Правила існують не просто так. На те, щоб закуповувати певні речі, потрібні гроші" - заявила Янґ.

Але навіть, якщо США зможуть надсилати допомогу Україні, немає гарантії, що не постраждає "готовність" самих Сполучених Штатів, додала чиновниця.

Якщо Конгрес США до кінця вересня не ухвалить бюджет на наступний фіскальний рік, це може паралізувати роботу частини державних інституцій. Це й називають у США терміном "шатдаун".

У Конгресі також обговорюють законопроєкт про тимчасове фінансування уряду на 45 днів у разі неухвалення бюджету. Серед іншого, у цьому проєкті мова йде і про гроші для України.

Дивіться також:

Палата представників США схвалила додаткові 300 мільйонів доларів для України

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у п’ятницю висловив впевненість, що Польща та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, незважаючи на нещодавню різку риторику щодо Києва, повідомляє Reuters.

Напруга між Польщею та Україною дещо послаблюється після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно, про це раніше повідомляв Голос Америки.

Переговори щодо поставок українського зерна до Польщі йдуть у "хорошому напрямку" після того, як "певні емоції" вгамувалися, заявив у середу міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс після віртуальної зустрічі з українським колегою Миколою Сольським.

"Я очікую і впевнений, що Україна та Польща знайдуть спосіб вирішити ці проблеми без негативного впливу на військову підтримку України", - сказав Столтенберг в інтерв'ю Reuters у Копенгагені.

Словаччина від початку повномасштабного вторгнення була вірним союзником України, надсилаючи військову техніку, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300. Як повідомляв Голос Америки, розклад сил перед парламентськими виборами у Словаччині вказує на можливість повернення до влади колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України.

"Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив в Копенгагені Столтенберг.

Дивіться також:

Палата представників США схвалила додаткові 300 мільйонів доларів для України