Європейська комісія може розблокувати мільярди євро з фондів ЄС для Угорщини для того, щоб забезпечити підтримку Будапешта збільшення бюджету блоку, що включає значну фінансову допомогу Україні та підтримку початку переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляють західні видання, посилаючись на європейських високопосадовців.

Угорщина розвиває тісніші зв’язки з Росією, ніж інші країни ЄС, і вважається ключовим потенційним противником рішення, яке має бути прийняте в грудні щодо того, чи розпочинати переговори про вступ до ЄС із Києвом, для чого знадобиться одностайна підтримка 27 країн блоку, інформує Reuters.

Єврокомісія запропонувала збільшити спільний бюджет ЄС на 66 мільярдів євро для покриття збільшених витрат, частина з яких піде на програму фінансової підтримки Києва. Очікується, що Україна впродовж наступних чотирьох років отримає допомоги від ЄС на 50 мільярдів євро.

Агентство додає, що підтримка Києва є пріоритетним питанням для ЄС через рішення Конгресу США минулого тижня вивести допомогу Україні на 6 мільярдів доларів за рамки нового законопроєкту про державне фінансування.

Як повідомляє Financial Times (FT), європейські фонди, які Брюссель не виділяв Будапешту через проблеми з верховенством права, можуть бути розблоковані, якщо Угорщина схвалить допомогу ЄС Україні та початок переговорів про вступ, які, за очікуванням, можуть розпочатися вже у грудні.

Виділення коштів, які були заморожені з грудня минулого року, означало б перемогу прем’єр-міністра Віктора Орбана, оскільки він пообіцяв не погоджуватися на збільшення бюджету ЄС, доки Угорщина не отримає доступу до фондів ЄС, зауважує FT.

За словами трьох посадовців ЄС, з якими спілкувалися журналісти FT, ідеться про близько 13 мільярдів євро, доступ до яких комісія може відкрити до кінця листопада. У травні Угорщина запровадила судові реформи у відповідь на вимоги Брюсселя, які й дозволили Єврокомісії розблокувати 13 мільярдів євро, повідомили посадовці на умовах анонімності.

Загалом у грудні минулого року ЄС заморозив 22 мільярди євро, виділені Угорщині, вирішивши, що вона не дотримується правил захисту прав людини та верховенства права. Ці фонди призначені для покращення інфраструктури менш розвинених країн блоку.

Дивіться також:

Фон дер Ляєн: "Майбутнє України - у ЄС", але для вступу ще треба багато зробити

Президент Мексики Андрес Мануель Лопес-Обрадор назвав американську військову допомогу Україні "ірраціональною" під час пресконференції 2 жовтня, посиливши свою критику програм США з підтримки України.

Відвідуючи Вашингтон для зустрічей з американськими посадовцями 29 вересня, Лопес-Обрадор закликав уряд США виділити більше грошей на потреби Латинської Америки, зокрема, для подолання бідності.

"Те, що вони виділяють на війну в Україні - це більше, набагато більше, ніж те, що вони дають, щоб допомогти подолати бідність у Латинській Америці та Карибському басейні", - заявив президент Мексики, якого цитує видання New York Post.

Він також зауважив, що політика обмежень щодо деяких країн Латинської Америки, включаючи Кубу, Нікарагуа, Венесуелу та інші, змушує жителів цих країн "емігрувати", зокрема і до США, перетинаючи територію Мексики. Водночас на думку експертів, зауважує New York Post, наплив мігрантів з Венесуели, Куби та інших країн викликаний радше неефективною економічною політикою й внутрішньополітичними негараздами у цих країнах.

Лопес-Обрадор давно критикував західну допомогу України, водночас намагаючись зберегти відносну нейтральність у питанні війни Росії проти України. Калька тижнів тому, у відповідь на різку критику, президент Мексики змушений був виправдовувати присутність російських військових на параді, присвяченому Дню незалежності Мексики, зазначає Reuters.

Проте Мексика свого часу підтримала декілька важливих резолюцій ООН, які засуджували війну Росії проти України, додає Reuters.

Коментарі Лопеса-Обрадора прозвучали після зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністерки торгівлі Джини Раймондо та торгової представниці Кетрін Тай з їх мексиканськими колегами у Вашингтоні 2 жовтня, пояснює New York Post. Мова на зустрічі йшла не про проблему бідності, а про торгово-економічні зв'язки двох країн, а також про кризу з вживанням наркотику фентанілу у США та Мексиці.

Після зустрічі держсекретар Блінкен, якого цитує New York Post, зауважив: "Створюючи належні стимули та бізнес-середовище, й використовуючи сильні сторони наших двох націй, ми маємо чудову можливість зробити Північну Америку найконкурентнішим, найпродуктивнішим і найдинамічнішим регіоном у світі".

Наступного тижня Блінкен разом з іншими американськими посадовцями відвідає Мексику, де зустрінеться з Лопесом-Обрадором для обговорення міграції та безпеки на кордоні двох країн.

У статті використано матеріали Reuters

Варшава та Київ домовилися прискорити транзит експорту українського зерна через Польщу до третіх країн.

За угодою, в якій також бере участь Литва, частина українського зерна, призначеного для світових ринків, проходитиме транзитом безпосередньо через Польщу без проходження перевірки якості на польському кордоні.

"Ми домовилися про важливе питання", - сказав журналістам міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус після онлайн-зустрічі з міністрами України та Литви.

Також, як повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, протягом наступних двох днів буде перенесено ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону в литовський порт Клайпеди для всіх аграрних вантажів, які прямують в цей порт, що пришвидшить транзит територією Польщі.

Напруженість між Польщею та Україною послабилась після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно.

Однак після переговорів минулого тижня Телус повідомив, що Сольський пообіцяв обговорити з міністром економіки України можливість відкликання скарги проти Польщі у Світовій організації торгівлі, яку подав Київ через обмеження для українського збіжжя.

Нагадаємо, напередодні можливі альтернативні "коридори" для експорту українського зерна обговорили президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

При цьому Україна продовжує експорт сільськогосподарської продукції Чорним морем по так званих гуманітарних коридорах після одностороннього виходу Росії із Чорноморської зернової угоди і початку постійних атак на українську зернову інфраструктуру.

Київ нині також повідомив, що хоче залучити 700 мільйонів доларів на підтримку сільського господарства України для програми доступного кредитування і грантової допомоги для промисловості.

У статті використано матеріали AFP

Нобелівську премію з фізики отримали П'єр Аґостіні, Ференц Крауш та Анна Л'Юйє за створення неймовірно коротких імпульсів світла.

Нобелівська академія заявила, що їхні дослідження дали людству нові інструменти для дослідження руху електронів всередині атомів, де зміни відбуваються за кілька десятих аттосекунди. Це настільки мала одиниця, що в одній секунді - стільки ж аттосекунд, скільки секунд від часу появи Всесвіту.

Раніше вважалося, що ці зміни в електронах не можна побачити, але використання аттосекундних імпульсів змінило це. Прикладом можливих застосувань дослідження - нова діагностична техніка in vitro для виявлення характерних молекулярних слідів захворювань у зразках крові.

Аґостіні та Л'Юйє народилися у Франції, а працюють у Сполучених Штатах і Швеції відповідно, Краус - угорського походження й очолює Інституту квантової оптики Макса Планка в Німеччині.

Напередодні стало відомо, що Нобелівську премію 2023 року з фізіології та медицини отримали Каталін Каріко з Угорщини та Дрю Вайсман зі США за відкриття, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.

Найпрестижніша премія світу передбачає 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів). Цьогорічних лауреатів решти Нобелівських премій - з хімії, літератури, миру та економіки - буде оприлюднено найближчими днями.

Росія зацікавлена у новому конфлікті, який спалахнув між Сербією і Косово. Кремль хоче відвернути увагу Заходу від війни в Україні та підірвати довіру до НАТО і США. Так вважають експерти, опитані албанською та сербською службами Голосу Америки.

Нове напруження між сербами і косоварами почалось минулого тижня. На півночі Косова, у селищі Баньска, 24 вересня, 30 чоловіків напали на поліціянтів. Під час сутички загинули один правоохоронець та троє нападників.

Міністр внутрішніх справ Косова Целал Свечла звинуватив в організації та озброєнні людей сербську владу. А також додав, що правоохоронці з'ясовують можливу причетність Росії до інциденту. На місці злочину знайшли російську зброю та обладнання, а також документи, які вказують на зв'язок з Москвою, пояснив міністр.

"Росія серйозно підтримує Сербію у всіх її маніпуляціях. Вона зацікавлена в підвищенні напруги регіоні. Створення нових критичних точок відвертає увагу Заходу від України. Це новий фронт. А Балкани дуже важливі для Заходу, особливо для ЄС" - заявила в інтерв'ю Голосу Америки Соня Бісерко, керівниця Гельсінського комітету щодо прав людини у Белграді.

За словами сербської правозахисниці, Росія навряд використає у регіоні свої війська, але у неї є чимало "своїх проксі (довірених людей - ред.), які зроблять брудну справу за них".

"Розпалювання проблем за допомогою Сербії, як свого агента є елементом гібридної війни. Вони хочуть бачити більше нестабільності в регіоні", - вважає генерал у відставці Веслі Кларк, який командував об'єднаними силами НАТО в Європі під час війни у Косово.

Саме після втручання сил НАТО у 1999 році був завершений конфлікт між косоварами (албанцями) і сербами. Косово через 9 років офіційно проголосило незалежність від Сербії. Незалежність країни визнали 119 держав, в тому числі США та більшість країн ЄС. Україна не визнає суверенітету Косова.

Косово здебільшого населяють етнічні албанці, але на півночі більша частина населення - серби, які нерідко протестують проти присутності там поліції Косова. Миротворчі сили НАТО KFOR досі є гарантами безпеки в регіоні.

"Косово не є головною мішенню російських інтересів у регіоні. Це лише інструмент для боротьби із НАТО, який поширюється по всій Європі" - заявив в інтерв'ю Голосу Америки Душан Яніч, керівник Форуму етнічних відносин у Белграді.

Підбурюючи новий конфлікт, Росія намагається показати, що Америка "не є надійним гарантом стабільного миру", пояснює правозахисник.

Влада Косова вважає, що Сербія переймає російський досвід війни проти України. Зокрема міністерка закордонних справ Косова Доніка Гервалла-Шварц заявила, що поведінка Сербії нагадує дії Росії перед нападом на Україну у 2022 році: "Мало того, що війська стягуються до кордону, так ще й всі схеми однакові. Мова, вибір слів, методи - все схоже на те, як Путін поводиться в Україні".

Військове керівництво Сербії запевняє, що не має ніякого відношення до інциденту на півночі Косово, а кількість військ на кордоні зменшило вдвічі, до "звичайних" розмірів - 4500 осіб, уточнив начальник генштабу армії Сербії генерал Мілан Мойсіловіч.

Чи так це насправді - ще треба перевірити, кажуть у Держдепі США.

Тим часом американський генерал у відставці Веслі Кларк вказує на ще одну спільність у методах роботи сербів та росіян. Під час інциденту у Косово минулого тижня нападники сховались у православному храмі. Те, що вони отримали там прихисток, - не простий збіг обставин, вважає Кларк.

"Так сталось, що по всій Східній Європі православні церкви стали осередками націоналізму. Не випадково, до речі, що у випадку з Україною необхідно було вжити заходів проти російських православних церков, тому що вони були лояльними та підтримували Москву" - пояснює генерал у відставці.

На думку Кларка, із православним сербськими храмами Косово потрібно діяти жорстко. Миротворці НАТО повинні взяти ці церкви під контроль, не виключаючи, що там можуть зберігатись склади зброї.

Існує ще одна проблема: серби Косово та у самій Сербії перебувають під сильним впливом російської пропаганди, вказує Бісерко: Серед громадської думки превалює переконання в тому, що ЄС та США переживають економічну кризу. Це повторює сам президент Сербії Вучич, а також російські медіа, такі як Sputnik".

Підрив довіри до ЄС - основна мета пропаганди, каже правозахисниця. Адже примирення із Косово - це одна з основних вимог до Сербії на її шляху до членства в Євросоюзі.