Міжнародна амністія звинувачує Україну в расизмі

В Україні більшає злочинів на расовому ґрунті. Такий висновок Звіту, що його оприлюднила у четвер правозахисна організація Міжнародна амністія. Як підкреслюють міжнародні експерти, для ефективної боротьби з расистською дискримінацією необхідне визнання владою факту її існування.

«Перший мене вдарив ззаду металом по голові, другий копав ногами в живіт. Я упав, а вони продовжували мене бити ножами, пляшками та металом. Це був жах».

Виходець з Гани Чарльз Асанті розповідає про випадок, що стався з ним у Києві минулої зими. Він стояв на тролейбусній зупинці на Шулявці, коли на нього несподівано напали і жорстоко побили невідомі. Міліція, до якої він звернувся, склала протокол про напад з метою пограбування, проте Асанті не вірить. Він каже, що тут в Україні його часто ні сіло, ні впало ображають на вулицях, в метро, у маршрутних таксі:

«Я їхав у маршрутці, а один чоловік у мене запитав: а ти що робиш в Україні? Жодних проблем не було, просто зайшов у маршрутку, побачив, що в мене інший колір шкіри, підішов і питає: що ти робиш в Україні».

Причиною нападів на чорношкірих в Україні є расизм, – переконаний інший африканець, голова українського земляцтва Нігерії Джонсон Анікі:

«Що може змусити людину вдарити ножем іншу людину в тролейбусі, єдиного африканця, якщо не расизм? Багато хто із заарештованих самі зізнавалися, що в них неприязнь до іноземців, ненавидять їх і все».

З висновками жертв атак згодні експерти Міжнародної амністії. В оприлюдненому звіті правозахисна організація заявила: в Україні існує расизм; іноземці, що тут живуть, ризикують своїм здоров`ям і життям лише через те, що вони іноземці або виглядають по-іншому. Більше того – за останні два роки расова дискримінація зросла, – стверджує дослідниця Міжнародної амністії в Україні, Білорусі та Молдові Хеза МакГілл:

«Це не означає, що раніше, два роки тому, не було дискримінації на расовому ґрунті. Але ми відзначаємо зростання кількості расистських нападів».

За інформацією, отриманою Міжнародною амністією, з початку нинішнього року в Києві було скоєно 30 нападів з причини кольору шкіри, по-звірячому вбито чотири іноземці. Причому, як зазначає організація у своєму звіті, проблемою залишається брак адекватного реагування з боку влади. Випадки явно расистських атак карають як просте хуліганство, суди не виносять вироків про расову мотивацію злочинів, – констатує директор програм Міжнародної амністії по Центральній Азії та Європі Нікола Дакворт:

«Ми занепокоєні тим, що в Україні не визнаєть фактів зростання расизму. І що потрібні посилені зусилля влади, аби його викоренити. Расизм і ксенофобія реально існують в Україні, проте їх офіційно не визнають».

У своєму звіті Міжнародна амністія рекомендувала Україні відкрито виступати проти злочинів на расовому ґрунті, запровадити офіційну статистику расистських нападів, а також відмовитися від кваліфікації таких нападів як хуліганства.

При цьому експерти організації визнають: расова дискримінація – проблема далеко не самої лише України. Так, у Російській Федерації за перше півріччя цього року скоєно 50 вбивств на расовому ґрунті. Проте щоб ефективно боротися з расизмом, необхідно визнати сам факт, – підкреслюють правозахисники.

А тим часом українська влада далі заперечує висновки міжнародних організацій, стверджуючи: такого явища, як расизм, в Україні не існує. Що ж до статистики злочинів проти іноземців, то як наполягають у Міністерстві внутрішніх справ, її слід публікувати поряд із статистикою злочинів, здійснених самими іноземцями в Україні.