Спеціальні потреби

site logo site logo

Конгрес США схвалив законопроєкт Ґрема про санкції проти Росії та Ірану

За проголосували 262 конгресмени, проти – 159.
За проголосували 262 конгресмени, проти – 159.

Палата представників у середу ввечері схвалила законопроєкт Ліндсі Ґрема про санкції проти Росії та Ірану.

За проголосували 262 конгресмени, проти – 159. Серед тих, хто підтримав законопроєкт – 203 республіканці, 58 демократів і один незалежний. Раніше документ пройшов схвалення Сенату. Тепер законопроєкт має підписати президент США Дональд Трамп.

Ухваленню законопроєкту передували запальні дебати з трибуни Конгресу в середу зранку. “Ми маємо моральний обов'язок покласти край стражданням” – з таким закликом до колег звернувся конгресмен-республіканець Майкл Маккол, який став співавтором документу у Палаті Представників. За його словами, покійний сенатор Ліндсі Ґрем вважав, що цей законопроєкт може бути його “найбільшим досягненням”. Маккол наголосив, що законодавчий акт може допомогти завершити війну, “змусивши Путіна сісти за стіл переговорів”.

Описуючи головні переваги законопроєкту, Майкл Маккол пояснив, що документ вражає грошові потоки, які живлять російську воєнну машину, російських олігархів і “тіньовий флот”. Митні тарифи, які він назвав “зубами” законопроєкту, “карають країни, які надають фінансову підтримку найкривавішій війні в Європі з часів Другої світової війни”.

Лідери Демократичної партії, які виступили саме проти цього положення, кажуть, що документ дає додаткові митні повноваження президенту, якими він, на їхню думку, зловживатиме.

Опозицію до документа очолив конгресмен-демократ Ґреґорі Мікс, який заявив, що законопроєкт Ліндсі Ґрема писав не сам сенатор, а юристи президента Дональда Трампа, і що санкції проти Росії президент Трамп міг запровадити і без додаткового законопроєкту. Мікс також наголосив, що важливішими для України нині є перехоплювачі для Patriot і допомога у відновленні і захисті енергетичної інфраструктури напередодні зими. “Їм потрібні боєприпаси, аби захистити себе і продовжувати боротьбу за збереження своєї країни та демократії”, – заявив з трибуни Мікс.

У понеділок Ґреґорі Мікс запропонував поправки до законодавства. Однак комітет з питань регламенту, де головують республіканці, відхилив ці зміни.

Як показало голосування, а перед тим і самі дебати, – думки всередині демократичної партії розділилися.

“Законопроєкт, за який ми проголосуємо сьогодні, не ідеальний, – заявив із трибуни когресмен-демократ Євген Віндман, – але це ключовий крок на шляху завершення війни. Президент мусить довести справу до кінця, а якщо він цього не зробить, ми притягнемо його до відповідальності в наступному скликанні Конгресу”.

Не дозволити прагненню до досконалості “стати ворогом хорошого результату” закликали одразу двоє республіканців – Браян Фітцпатрик і Дон Бейкон. “Ми повинні підтримувати кожен законопроєкт, що завдає шкоди Росії та допомагає Україні”, – наголосив Фітцпатрик.

З одним із найбільш запальних закликів до колег, а особливо однопартійців-демократів, звернувся конгресмен Стені Гоєр. “Якщо ми не ухвалимо цей законопроєкт, – заявив він, – у Кремлі буде радість, а в Києві – сльози… Це – антиросійський і проукраїнський законопроєкт. Ухвалімо його!” – наголосив Гоєр.

“Ухвалення цього законопроєкту за підтримки обох партій є справді визначною подією, – каже Деніел Балсон, директор з адвокації організації Razom for Ukraine. – Це перший за два роки окремий проукраїнський законодавчий акт, ухвалений Конгресом”.

У заяві організації, Балсон наголошує, що цей закон дає президенту “потужний набір інструментів для порятунку життів в Україні”. Razom for Ukraine закликає президента США якнайшвидше підписати схвалений законопроєкт і “невідкладно розпочати повноцінне використання нових інструментів, які опиняться в його розпорядженні”.

  • 16x9 Image

    Юлія Ярмоленко

    Кореспондентка Голосу Америки в Білому домі. Ведуча програм ЧасTime і Брифінг. Приєдналася до команди 2015-го. Спеціалізується на американсько-українських відносинах, зовнішній та внутрішній політиці США. Висвітлює президентські вибори у США з 2016-го року. До Вашингтона, працювала журналісткою-міжнародницею у новинах на ICTV. Випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Народилася в Києві.

    Коли випадає нагода відімкнутися від новин, – читає книжки, подорожує, і пробує виростити буряки, інжир і гострий перець на вашингтонському балконі. 

XS
SM
MD
LG