Що мотивує американців обирати українську культуру? За 35 років незалежності образ української культури неодноразово змінювався.
Як розповідають Голосу Америки оглядачі, Україну у 90-х американці сприймали як частину російського продукту, пізніше про українську культуру говорили через призму жертви, втім тепер, після майже 5 років повномасштабної російсько-української війни, Україна у мистецькому просторі США постає суб'єктом із сильною конкурентною культурою.
Американці вивчають українську мову, читають перекладені українські книги в книжкових клубах, відвідують українські концерти і навіть навчають дітей за методикою, яку створили українці.
Що приваблює населення США в українській культурі? Голос Америки зібрав 5 створених українцями ініціатив, де зростаючою аудиторією є американці.
1. Ukrainian Literature and Scholarship Program - переклад українських книг англійською мовою
До 35-тої річниці Незалежності України фонд HUCUS оголосив про офіційний запуск програми із підтримки перекладу та видання української літератури англійською мовою та поширення її серед американців.
Ukrainian Literature and Scholarship Program зі стартовим бюджетом у чверть мільйона доларів до дня запуску програми видала першу перекладену англійською книгу - "Фелікс Австрія" Софії Андрухович. Перекладач - Віталій Чернецький.
Фонд втілюватиме цю програму в життя у співпраці із Українським науково-дослідним Інститутом Гарварду HURI за підтримки директора їхнього видавничого відділу Олега Коцюби.
Як розповів Голосу Америки засновник та директор фонду HUCUS Олексій Прокопенко, "Росія вже кілька років поспіль цілеспрямовано намагається розстріляти українське слово, атакує українські осередки, бібліотеки, школи. Для мене це завжди було зрозуміло, куди вони бʼють. Якщо вони туди бʼють, значить це для них ставить серйозну загрозу. Відповідно нам це потрібно захищати. Якщо в Україні це захистити складніше через повномасштабну війну, то закордоном розстріляти українське слово неможливо".
Прокопенко додає, що волонтери намагатимуться спільно з HURI працювати над тим, щоб ця програма стала інструментом soft power (мʼякої сили), яка б допомогла відкрити українську культуру для американців.
"Ми можемо таким чином впливати на людей, які ухвалюють рішення. Не сьогодні на політичних трибунах, але ця історія може глибокою тим, що ми достукуємось до академічних кіл, до університетських кіл, і саме там формуються відповіді на великі питання світової політики, саме там зароджуються ідеї, які потім інтегруються в політичні рішення. І наша задача - працювати ось тут, щоб потім люди, які ухвалюють рішення, політичні чи економічні, щоб ця людина була озброєна знаннями про Україну та українську культуру", - так пояснює директор HUCUS, чому його фонд вирішив спрямовувати переклади української літератури на американський ринок.
Наразі фонд запрошує компанії, видавців, перекладачів приєднатись до розбудови інфраструктури перекладу, редагування та видавництва українських книг у США. Серед донорів цього проекту - організації For Peace, Altex Logistics, HURI.
2. Онлайн-платформа Craft
Craft - це вебсайт та паперовий журнал англійською мовою про митців з різних сфер української культури.
Як розповіла Голосу Америки співзасновниця та редакторка проєкту Катерина Казімірова, “коли запустили журнал, ми відразу отримали аудиторію зі США та Великої Британії, Німеччина була на третьому місці, потім Польща, а далі — інші європейські країни”.
Проєкт отримав кілька грантів та фінансується коштом благодійників та читачів. Основний контент платформи - інтерв’ю англійською мовою з відомими в Україні письменниками, музикантами, фотографами та іншими митцями.
“Ми провели перше в історії інтерв’ю між Андруховичем та Жаданом - вони брали інтерв’ю один в одного. Ми також започаткували серію розмов, у яких перекладач і письменник розмовляють один з одним. Цей формат виявився надзвичайно змістовним”, - розповідає Казімірова.
На питання, що приваблює американців в журналі про українську культуру, Казімірова відповідає: “Вони (американці - ред.) можуть дізнатися правду про людей, які творять в одній з найвизначніших культур нашого часу, вони самі так її називають. Вони знайомляться з цими людьми через наші сторінки. Це справді унікальна і надзвичайно багата культурна традиція, яку так довго недооцінювали та ігнорували. Не позбавляйте себе можливості познайомитися з такою великою культурою як українська. Вона може так багато показати, розповісти, й так багато навчити”.
3. Гурт Gerdan: Український мистецький табір для американських дітей
Гурт “Гердан” заснували володар музичної премії Греммі Андрій Підківка та його дружина, музикантка Соломія Горохівська в американській столиці Вашингтоні. За останні роки гурт виступав із концертами перед дипломатами, політиками, у всесвітньо відомих фінансових інституціях - МВФ та Світовому банку, презентуючи українську культуру.
Соломія Горохівська - вокалістка та скрипалька гурту - серед найпомітніших відзначень української культури у США називає щорічне святкування Дня незалежності України.
“На цих святкуваннях українські дипломати зазвичай запрошують конгресменів з Республіканської та Демократичної партій для української підтримки. Одним із таких провідних республіканців, який підтримував Україну, був Ліндсі Грем. Пам'ятаю, коли ми грали, то він зазвичай підходив і казав “Good job”, - згадує музикантка.
А от конгресмен-демократ Джеймі Раскін, додає Горохівська, навіть зіграв із “Герданом” імпровізовану композицію, jam session. “Раскін, між іншим, дуже гарно грає на фортепіано, а його батько був концертним піаністом. Власне, я знаю, що багато видатних політиків у США дуже гарно володіють інструментами”, - розповіла Горохівська.
“Гердан” співпрацює із відомими американськими музикантами:
- гітарист Ян Кнуцон, який працює в оркестрі армії США та “неодноразово грав для гостей Білого дому”, розповіла Горохівська;
- басист Ґреґ Воткінс, який співпрацював з музичними кіно-проектами для компаній Netflix, HBO, Miramax, Discovery, CBS, та інших;
- акордеоніст Калін Кірілов, професор музичної теорії у Таусонівському університеті, який спеціалізується на східноєвропейському стилі музики;
- співзасновник гурту Андрій Підківка отримав премію Греммі за музичний супровід серіалу “Чорнобиль”, виробництва компанії HBO.
Щоліта у штаті Вірджинія засновники "Гердану" проводять український дитячий мистецький табір, який приваблює не лише дітей української діаспори.
“Першочерговою метою було створити зв'язок для українських дітей, які тут проживають, з Україною, щоб вони пізнавали культуру через музику, спів, танець, мистецтво, театр, - розповідає Соломія. - Але я була вражена, що до нас почали записувати дітей, які взагалі не мають жодного стосунку до України".
Андрій та Соломія сподіваються через виховання дітей у США промотувати українську культуру:
"Це так цікаво спостерігати, діти були захоплені, з таким запалом хотіли грати музику українську і танцювати. Ми вивчали українське мистецтво. Я вважаю, що це дуже важлива робота, щоб таким чином промотувати нашу культуру”, - ділиться досвідом організаторка українського мистецького табору Соломія Горохівська.
4. Книжковий клуб для американців Союзу українок Америки (UNWLA)
З лютого 2026 року у Нью-Йорку освітній відділ Союзу українок Америки запустив онлайн-книжковий клуб, члени якого щомісяця читають та обговорюють англомовні книги українських авторів або про Україну.
Як розповіла Голосу Америки засновниця клубу, всенаціональна голова освітнього відділу UNWLA Анна Петеліна, “що нас відрізняє від інших клубів, це на кожну сесію щомісяця ми запрошуємо англомовних експертів, які можуть говорити на тему, описану в книжці. Намагаємось шукати людей, які не мають українського коріння, скажімо так, недотичні взагалі України…. Це нам дає можливість отримати унікальну перспективу, іноземний погляд на українських авторів і їхні твори з позиції людини, яка не виростала в українському контексті, яка не знає, якою є українська літературна традиція”.
Так, серед експертів на обговореннях клубу вже побували:
- Ульям Блекер, професор української та східноєвропейської культури в Університетському коледжі Лондона;
- докторка з порівняльної літератури Оксана Луцишина, поетка, письменниця та професорка Техаського університету у м.Остін;
- доктор Ендрю Рімбі, літературознавець, що спеціалізується на квір-літературі 19 століття Великої Британії та США, професор, викладає у трьох університетах Нью-Джерсі: Seton Hall, Kean та Montclair.
За словами Петеліної, американську аудиторію цікавить зв'язок української літератури з універсальними темами. Вона згадує обговорення “Кассандри” Лесі Українки.
“Цей твір був написаний 100 років тому, але він актуальний зараз як ніколи, тому що він, серед іншого, говорить про теми правди і пропаганди, коли люди заплющують очі на очевидні речі, а потім стикаються з невідворотними наслідками”, - аналізує засновниця і також модераторка клубу.
“До нас приходять люди, яким небайдужа Україна, які абсолютно щиро емпатують українцями та Україні, які хочуть знати про українську літературу і культуру більше. І також знайомі, друзі, знайомі родичів, які проживають на території США, це теж наша цільова аудиторія”, - зазначила Петеліна.
4. Finger ABC - навчання дошкільнят за методикою українки з Херсона Юлії Калюжної
Щонайменше 10 шкіл Каліфорнії - в районі Сан-Франциско - запровадили методику вивчення англійського алфавіту, яку створила українка Юлія Калюжна.
До повномасштабного російського вторгнення Калюжна жила в Херсоні, і “пальчикову абетку” створила для своїх синів, щоб навчити їх англійської. У 2022 році її родина була змушена залишити дім через окупацію, переїхали до США, де Юлія швидко знайшла роботу.
Будучи помічницею вихователя у дитсадку Юлія почала застосовувати свою методику для американських дітей, її талант швидко помітили батьки та власники інших шкіл. На сьогодні Юлія вже є членом кількох американських освітніх організацій, спеціалізується на ранньому розвитку дітей, її запрошують на освітні конференції як експертку із мультилінгвістичної освіти, а до кінця цього року у США вийде книжка про її метод навчання.
“Коли дитина бачить літеру, вона відтворює цю літеру пальчиками або тілом. Потім дитина придумує інші слова на цю літеру, потім є завдання, ми це повторюємо впродовж уроку, і це все виглядає як велика гра, навчання через гру. Так вони розширюють свій словниковий запас, візуалізацію, уяву. Діти не можуть всидіти на місці, вони постійно рухаються, щось питають, а ця гра допомагає їм фокусуватися”, - розповіла Голосу Америки Юлія Калюжна, яка працює з дітьми від 2 до 6 років.
Зараз Юлія з колегами розробляє програми, щоб за її методикою діти могли вивчати іспанську абетку.
Більше про культурні ініціативи читайте на сторінках Голосу Америки.
