У Вашингтоні відкрилась нова виставка в галереї "Колекція Філліпса", експонати якої відображають сучасний соціальний та культурний ландшафт.
Колекція Філліпса - це перший музей сучасного мистецтва у США й один із найпрестижніших культурних майданчиків країни. Тож за право взяти участь у новій експозиції змагались понад півтори тисячі художників і скульпторів. Куратори відібрали роботи 48 митців.
"Ми бачимо художників, які працюють з найрізноманітнішими матеріалами – сіллю, нитками, фарбами, воском, відео – все, що завгодно. Діаспора – одна з тем виставки. Вони походять з багатьох різних країн. І це справді показує різноманітність самого регіону", - каже Ті Джодзіма, кураторка музею.
Одна з представлених країн – Іран.
Відеоінсталяція Можде Резайпур – це майже 200 записок, малюнків і зображень, зроблених жінками і школярками в Ірані. Художниця збирала й оцифровувала їх протягом трьох років.
Для художниці Негар Ахкамі робота "Перська чаша" стала способом відновити зв’язок із дитячими спогадами про Іран 1970-х років. Ахкамі пояснює: "В центрі її — своєрідна перська красуня з помітними бровами, описаними в перській літературі та перських картинах. У неї диско-зачіска Фарри Фосетт 1970-х років, яка також була дуже модною не лише у Сполучених Штатах, але й в Ірані 1970-х років".
Ахкамі досліджує цю тему через свою творчість вже понад 25 років: "Цей тип захоплених диско іранців, що спростовує постійні повідомлення, які ми чуємо про образ іранців, це не відображає культуру, яку я спостерігала".
Жіночий образ у мистецтві часто уособлює достаток та радість. Однак однією з тем цієї виставки стало пригноблення та об'єктивація жінок патріархальними суспільствами, такими як в Ірані, а також колоніальним втручанням.
Робота Теї Канлас "Моя філіппінська дитина" демонструє традиційні філіппінські віники, зроблені з людського волосся замість звичайної трави, що надає звичному предмету побуту потужного нового значення.
Джодзіма розповідає: "Це відсилка до багатьох різних аспектів колоніальних відносин між Філіппінами та західним світом.
Філіппіни є одним з найбільших експортерів людського волосся. Вони також є одним із найбільших експортерів послуг: працівників секс-індустрії, майстрів манікюру та педикюру майстри, медсестрер, прибиральниць".
Натхненням для роботи гонконгської художниці Шерон Чек Вун Лі "Залишковий образ: запозичена флора" стала стара листівка, де була зображена жінка з Азії, але тут людина відсутня.
"В епоху штучного інтелекту безліч зображень генеруються за секунду. Моя практика насправді полягає в тому, щоб пропонувати "повільний погляд", - каже авторка роботи. - Я Сподіваюся, глядачі зможуть знайти час, щоб подивитися на картину. Наприклад, на мандарин збоку, шкарпетки на підлозі та білизну, що висить на цьому гламурному кріслі, і поміркувати, хто ж міг бути людиною, яку колись було зображено на цій фотографії".
Куратори музею кажуть, що назва виставки "Завтра зійде сонце", натхненна бразильською піснею протесту, відображає дух надії та непокори, який вони хотіли передати цією експозицією.
