Скликаючи чергову нараду глав держав та урядів ЄС, президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що становище на Близькому Сході вимагає «негайної уваги», але наголосив, що це «не повинно відволікати від подальшої підтримки України».
Я б хотів, щоб ми з’ясували конкретні способи пришвидшення військової допомоги (Україні)...
Керівники двадцяти семи країн ЄС та чільні посадовці організації зберуться в Брюсселі 26-27 жовтня на саміт, в проєкті порядку денного його серед головних міжнародних тем окремо була згадана лише Україна.
Але тепер в Брюсселі кажуть, що події вимагають окремих розмов і рішень стосовно подій на Близькому Сході.
«Становища на Близькому Сході - це трагедія… Я очікую, що на зустрічі ми знову якнайсуворіше засудимо жорстокі й огульні терористичні напади на Ізраїль і визнаємо право Ізраїлю захищатися відповідно до міжнародних і гуманітарних законів», - написав Шарль Мішель у запрошенні на зібрання.
Президент Європейської ради окремо зупинився на проблемах доступу гуманітарної допомоги в смугу Газа, а також на пожвавленні зусиль задля недопущення розширення регіонального конфлікту і на відновленні мирного процесу на основі принципу «двох держав».
Він також пише, що європейцям необхідно обміркувати наслідки близькосхідного конфлікту всередині ЄС «включно з впливом на злагодженість у наших суспільствах, на нашу безпеку і на міграційні пересування».
«Щодо України ми будемо продовжувати нашу непохитну підтримку так довго, як це буде потрібно. Серед різних аспектів нашої підтримки я б хотів, щоб ми з’ясували конкретні способи пришвидшення військової допомоги, просування наших планів щодо використання заморожених активів Росії та посилення наших дипломатичних зусиль для забезпечення якомога ширшої міжнародної підтримки всеосяжного, справедливого і тривкого миру», - повідомляє Шарль Мішель.
Важливий багатомільйонний пакет військової допомоги ЄС Україні досі залишається заблокованим через позицію Угорщини.
Будапешт зокрема вимагав, щоб Україна відмовилася від закликів застосувати санкції щодо угорського банку ОТP, який Києві звинувачують у співпраці з Росією.
У травні 2023 року українське Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло OTP Bank до переліку «Міжнародних спонсорів війни».
Згідно з даними НАЗК російський ОТР Банк після відкритого вторгнення Росії в Україну залишається одним з провідних банків на російському ринку і серед його нових послуг було надання пільгових кредитів російським військовим.
Під тиском Угорщини Україна вилучала з переліку згадку про угорський банк ОТР.
Зараз той список має компанії з п’ятнадцяти країн: найбільше - 12 з Китаю, а також 7 зі США, 5 з Греції, 4 з Німеччини тощо.
Форум