Актуально
Чого очікує МВФ від України? Інтерв'ю з директором Європейського департаменту МВФ
Нова програма МВФ для України забезпечить більшу передбачуваність щодо надходження коштів міжнародних донорів і, на відміну від минулого року, дозволить уникнути рішень, пов’язаних із затримками. Про це заявив директор Європейського департаменту МВФ Альфред Кеммер. Як раніше в інтерв'ю говорив голова НБУ Андрій Пишний, минулого року міжнародні донори виділили значну підтримку Україні, але через неритмічність надходжень Нацбанк був змушений друкувати гроші для бюджету, що є токсичною політикою.
Тепер у Фонді переконані: нова допомога дає впевненість, як для донорів, так і для України. Водночас програма МВФ містить важливі вимоги, які на першому етапі стосуються реформи корпоративного управління, подолання корупції. Програма містить 19 умов надання коштів, а перший її перегляд запланований вже на червень.
Про те, чи вдасться Україні втриматись в програмі, що почув МВФ на зустрічах з українськими посадовцями у Вашингтоні під час зборів Світового банку та МВФ минулого тижня, а також про прогнози щодо російської економіки Кеммер розповів в інтерв'ю журналістці Української служби Голосу Америки Оксані Бедратенко.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності
Оксана Бедратенко, Голос Америки: МВФ нещодавно оголосив новий пакет для України. Наскільки незвичною є така підтримка для країни, що перебуває у війні?
Альфред Кеммер, Директор європейського департаменту МВФ: Насамперед зазначу, що обсяг пакету становить $115 млрд. Це важливо. Внесок МВФ до цього пакету - $15,6 млрд. Чому я це розрізняю? Бо це програма на чотири роки. Ми готуємось фінансувати макростабільність України впродовж чотирьох років. Ця програма мобілізує очікування донорів щодо надходження коштів.
Як ви знаєте, минулого року була надзвичайна підтримка донорів та фінансування МВФ для України, але не було рамкової програми, тож це ускладнило для донорів надання коштів, а для українських урядовців – прийняття рішень, бо завжди була непевність щодо того, коли прийдуть кошти. Тепер є стабільність, існує рамкова програма і пов’язане з нею фінансування, на яке може покладатись країна.
О.Б.: Щодо координації донорів. Меморандум з МВФ має певні умови. Чи буде надання коштів через Світовий банк також залежати від виконання Україною цих умов?
Серед аспектів, на яких ми зосереджуємося в першій частині програми – продовження прогресу в стандартах корпоративного управління та подоланні корупції. Цього хоче Україна
А.К.: Насамперед хочу сказати, що це програма України. Україна хоче домогтися макростабільності. Серед аспектів, на яких ми зосереджуємося в першій частині програми – продовження прогресу в стандартах корпоративного управління та подоланні корупції. Цього хоче Україна.
Друга частина програми – поглиблення структурних і інституційних реформ, щоб створити зростання в середньостроковій перспективі і допомогти вступу України до ЄС. Цього хоче Україна і ми це підтримуємо.
Що стосовно інших донорів – як партнери України, вони надаватимуть фінансування. Вони також підтримуватимуть складові програми українського уряду, щоб допомогти їм у макростабільності, стимулюванні зростання в середньостроковій перспективі, відбудові країни і, зрештою, на шляху до ЄС.
О.Б.: Перший перегляд програми – вже в червні. Це дуже скоро. Ви говорили з українською делегацією. Що ви від них почули? Чи впевнені ви, що Україна зможе пройти перший перегляд програми?
А.К.: Я щасливий сказати, що наше спілкування не почалось під час програми. Минулого року ми тісно спілкувались з Нацбанком, Міністерством фінансів та іншими міністерствами, зокрема над розробкою програми. І минулого року ми побачили, що урядовці дуже віддані, вони готові діяти правильно і потребують інструментів для цього.
Зараз в наших обговореннях ми побачили відданість з боку Національного банку, щоб програма працювала, щоб досягнути їхніх цілей та отримати фінансування від донорів. Я побачив глибоку відданість. Я також побачив, що координація між різними установами значно покращиться з новою офіційною програмою. Ми це бачили в рамках програми на чотири місяці, яка була перед цим, і це триватиме. Перегляди також дозволять пристосувати програму за необхідності не лише з огляду на втілення реформ. Це також корисно в умовах надзвичайної невизначеності для українських урядовців.
О.Б.: Під час нашого минулого інтерв’ю восени на зборах МВФ та Світового банку ми говорили про ризики для Європи від війни Росії проти України в плані енергетики, сільського господарства, міграційної кризи. Зима минула, і чи можна сказати, що Європа впоралась із цим випробуванням?
А.К.: По-перше, гуманітарний вплив на Україну – спустошливий і, на жаль, це триває. Гадаю, що ми завжди маємо про це пам’ятати, коли говоримо про підтримку економічної стабільності, не зважаючи на те, що відбувається.
Щодо Європи, ми бачимо, що російське вторгнення до України мало істотний вплив на економіку, яка швидко відновлювалась вид пандемії. Це припинилось. Ми бачимо різке уповільнення в 2023 році - і це результат війни.
Ви говорите про зменшення постачань російського газу до Європи. Урядовці в Європі вжили рішучих кроків, щоб не увійти в зиму в глибокій рецесії і їм це вдалось. Тепер вони знову вживають заходів. Раніше вони допомагали зменшити життєві витрати, тепер мають зосередитись на інфляції, щоб подолати вплив війни. Європейські урядовці важко працюють, щоб подолати ці наслідки, і ми очікуємо на прискорене зростання у 2023 і ще більш потужне – у 2024.
О.Б.: Росія оцінила падіння свого ВВП у трохи більш як 2% торік, у рік війни. Наскільки прозорою і надійною є російська статистика?
А.К.: Коли ми оцінюємо російську статистку, ми завжди покладаємось на державні дані, але не лише на них, ми дивимось на дані країн-партнерів, на показники третіх сторін. Ми намагаємось переконатись, що ця інформація є відповідною, і на цьому базуємо свою діагностику та прогнози. Наша установа спирається на факти, ми об’єктивні і намагаємось бути безсторонніми в наших прогнозах. Це дуже чесна робота і я б сказав, що ми щиро прагнемо зробити найкращу оцінку російської економіки.
Минулого року, за нашими оцінками, її (російську економіку – ред.) підтримав ріст цін на сировинні товари, а експорт тримався, тож був профіцит поточного рахунку платіжного балансу – $230 млрд. Цього року такого вже не буде. Через нижчі ціни та зменшення обсягів, профіцит поточного рахунку зменшиться до $75 млрд, як і бюджетні надходження від продажу нафти та газу. Буде тиск на бюджет, щоб утримати доходи, які зростають. Це почалось минулого року. Цей ріст витрат минулого року також відповідає за кращу економічну ситуацію, ніж ми очікували. І певний поштовх ще триває.
Однак, загалом, коли йдеться про російську економіку, вона багато в чому відрізана від багатьох інших країн, і це матиме довгострокові наслідки. Ми очікуємо, що у російського ВВП буде на 7 відсоткових пунктів зростання менше до 2027 року, порівняно з тим, що могло б бути. Ще важливіше – ми оцінюємо, що потенційне зростання уповільниться до менш ніж 1%.
Це означає, що російські доходи не будуть більше йти в одному напрямку із західними доходами, а розійдуться. Тому, ми бачимо як проявляються довгострокові наслідки, які дуже важко буде подолати.
Всі новини дня
- Голос Америки
«Кроки Путіна схожі на кроки Гітлера». Ексспікер Палати представників Маккарті попереджає про загрози ізоляціонізму в останній промові
Колишній лідер республіканської більшості в Палаті представників США Кевін Маккарті після звільнення з посади спікера Палати виступив з промовою, де зокрема висловив занепокоєння довгостроковою перспективою у контексті російської агресії проти України і порівняв Путіна з Гітлером.
“Те, що відбувається дуже нагадує 1930-ті роки. Багато кроків, які робить [президент РФ Володимир] Путін, дуже схожі на кроки Гітлера”, – заявив Маккарті.
Нагадуючи факти з історії, Маккарті сказав, що Гітлер був розчарований програшем Німеччини у війні та, прийшовши до влади, позбавив німців свободи та відновив армію. Це відбувалося всупереч Версальському договору, але інші держави цьому не протидіяли, вони не заважали йому захоплювати інші країни.
Щодо підтримки України Сполученими Штатами, Маккарті сказав, що виступає за озброєння України, яке не означає, що їй треба надавати “готівку”.
Маккарті розкритикував західні країни за відсутність реакції на вторгнення Росії у Грузію та анексію Криму.
Політик також наголосив, що “тепер відбувається дещо навіть гірше за те, що сталося в 1930-х роках”. Бо, так само як Гітлер створив партнерство з Італією та Японією, так Путін, перед тим як напасти на Україну, створив партнерство з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном.
“Тож те, що ми зараз зробимо, дуже важливо”, – сказав Маккарті.
Разом з тим, колишній лідер республіканців у Палаті представників підтримав провідний аргумент своїх однопартійців, який вимагає розв'язати проблему контрабанди наркотиків на південному кордоні США з Мексикою, перш ніж розв'язувати проблему війни в Україні.
Дивіться також:
- Голос Америки
Президент Байден впевнений у двопартійній підтримці України в Конгресі
Президент США Джо Байден заявив сьогодні, що він знає, що більшість членів Палати представників Конгресу продовжують підтримувати Україну.
Відповідаючи на питання, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобов’язання щодо допомоги Україні, Байден зазначив:
“Це турбує мене. Але я знаю, що більшість членів Палати представників і Сенату від обох партій заявляли, що вони підтримують фінансування для України. Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”.
Усунення з посади спікера Палати представників Кевіна Маккарті у вівторок, спричинене фракцією правих республіканців, стало першим випадком, коли палата усунула свого лідера з посади, яка є другою в черзі після президента після віцепрезидента.
Відставка відбулася через кілька днів після того, як законодавці не включили нових грошей для уряду президента Володимира Зеленського в законопроєкт про бюджет на наступний рік.
Конгрес схвалив 113 мільярдів доларів військової, економічної та гуманітарної допомоги для України після вторгнення Росії в лютому 2022 року, повідомляє Служба досліджень Конгресу.
Пентагон заявив, що у нього залишилося 1,6 мільярда доларів на заміну зброї, надісланої в Україну, не залишилося коштів в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI) і 5,4 мільярда доларів США за програмою президентських повноважень, яка дозволяє президенту Джо Байдену, відправляти зброю для України зі складів американської армії.
USAI дозволяє адміністрації Байдена купувати зброю у промисловості, а не брати її із запасів зброї зі складів США.
Республіканці призначили голосування на 11 жовтня, щоб обрати наступника, і мають зустрітися напередодні, щоб почути думку своїх кандидатів.
У повідомленні використано інформацію Reuters.
"Це турбує мене" – Джо Байден про зобовʼязання щодо допомоги Україні. Відео
Президента США Джо Байдена запитали, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобовʼязання щодо допомоги Україні? Послухайте, що він відповів.
- Голос Америки
Як відставка спікера Палати представників вплине на допомогу Україні. Ризики для США
Тимчасовий 45-денний бюджет США, ухвалений в останній день фінансового року, не містить додаткового фінансування для України. А звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США викликало ще більше занепокоєння щодо американської підтримки як серед українців, так і серед союзників. До чого можуть призвести суперечки довкола американського бюджету та ситуації у Конгресі – головна тема обгворення оглядачів цього тижня.
Допомога під сумнівом?
Ситуація у Палаті представників загалом поставила під сумнів майбутнє американської допомоги Україні, пише CNN.
“Запит адміністрації Байдена на 24 мільярди доларів щодо додаткового фінансування [Україні, - ред.] є підвішеному стані, а скарбниця вкрай низька”, – констатує видання.
CNN цитує радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, який розкритикував “західні консервативні еліти”, які “говорять про необхідність призупинити військову допомогу Україні”. За його словами, посалиння на дорожнечу цієї допомоги є нелогічними, бо за допомогою українців, які знищують російську армію на полі бою, США можуть позбавитися загрози, з якою вони жили багато десятиліть.
Президент США Джо Байден, як повідомляв Голос Америки, заявив: «За жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана».
При цьому оглядачі та експерти загалом погоджуються, що повне припинення допомоги України з боку західних партнерів, зокрема США, є малоймовірним.
FT: Погана новина для України і загроза провального для США ізоляціонізму
Поганою новиною для України назває усунення Кевіна Маккарті з посади і видання Financial Times.
У публікації “Повернення американського ізоляціонізму” висловлено припущення, що усунення Кевіна Маккарті та подальша підтримки республіканцями Дональда Трампа ставить під загрозу підтримку України.
Трамп може стати саме тим ізоляціоністом, який на посаді президента здатен "потопити перспективи України" і бути "саме тим дивом, якого потребує сьогодні Путін", вважає FT.
“Навіть якщо припустити, що наступний спікер симпатизує Україні, він буде у ще слабшому становищі, ніж Маккарті”, – йдеться у статті.
Крім того, FT пише, що Республіканська партія “деякий час рухається в напрямку Росії”: “Зараз більше восьми з десяти виборців-республіканців підтримують кандидатів — Дональда Трампа, Рона ДеСантіса та Вівека Рамасвамі — які припинять допомогу Україні”.
У результаті, вперше з 1920-х років американці, ймовірно, отримають наступного року можливість призначити ізоляціоніста в Білому домі. Але зростаючий ізоляціонізм може схилятися на бік Росії, попереджає FT та додає, що історичний досвід свідчить на користь провалу політики ізоляціонізму.
“Щоб утримати США в грі, Байден повинен якимось чином зібрати достатньо голосів республіканців у найближчі тижні, щоб поповнити фінансування України”, – пише Financial Times. А також додає, що “відсутність великого українського військового прориву значно ускладнює його [президента Джо Байдена, - ред.] роботу”.
NYT: Чому MAGA хоче зрадити Україну
Американський економіст Пол Кругман у колонці для New York Times пише, що “MAGA хоче зрадити Україну” ( MAGA “Make America Great Again” – “Зробімо Америку знову великою”, гасла президентської кампанії Дональда Трампа, – ред.).
Кругман наголошує, що суперечки довкола законопроєкту про тимчасовий бюджет США призвели до єдиного скорочення витрат – припинення допомоги Україні. Не йшлося про жодні інші скорочення витрат, окрім як “українських”.
Отже, справа не у грошах, вважає оглядач New York Times.
“Ні, допомога Україні не підриває майбутнє соціального забезпечення, не робить неможливим захист нашого кордону і не споживає 40 % ВВП Америки”, – пише Кругман та називає такі звинувачення нісенітницею.
За 18 місяців після російського вторгнення загальна сума допомоги США склала близько 77 мільярдів доларів. Але загальні федеральні витрати наразі становлять понад 6 трильйонів доларів на рік або понад 9 трильйонів доларів кожні 18 місяців, тому допомога Україні становить менше 1 % федеральних витрат (і менше 0,3 відсотка ВВП). Військова частина цих витрат становить менше 5% американського оборонного бюджету.
Переваги допомоги “знедоленій демократії” величезні, нагадує автор колонки NYT. Росія, яка до війни в Україні вважалася великою військовою державою, і яку більшість американців вважали критичною загрозою, тепер “принижена”, пише Кругман.
Ба більше, невдачі Росії в Україні зменшили ймовірність того, що Китай вторгнеться на Тайвань. НАТО впоралося, західна зброя довела ефективність. Усе це – достатня винагорода за “невелику частину того, що ми витратили в Іраку та Афганістані”, пише Кругман.
Натомість політика прихильників MAGA розвертає Америку в інший бік.
“Вони хочуть перемоги Путіна”, – так підсумовує Кругман причину, через яку MAGA-республіканці “не визнають наведених вище аргументів на користь підтримки України”.
“Вони вважають жорстокість і репресії путінського режиму чудовими рисами, які Америка повинна наслідувати. Вони підтримують потенційного диктатора вдома і прихильно ставляться до справжніх диктаторів за кордоном, – пише Кругман у NYT. – Тому не звертайте уваги на всі ці скарги про те, скільки ми витрачаємо в Україні. Це не про фактичну вартість допомоги, а люди, які стверджують, що їх турбує вартість, насправді не піклуються про гроші. По суті, вони є ворогами демократії як за кордоном, так і вдома”.
WSJ: Хаос в США додає невизначеності щодо підтримки України
Політичну ситуацію всередині США оглядачі вже називають “спікеріадою”, оскільки політики будуть зосереджені на політичному питанні довкола обрання нового спікера Палати представників. Кевіну Маккарті у січні знадобилося 15 раундів голосування, щоб посісти цю посаду.
Видання Wall Street Journal називає події хаосом та припускає, що він додасть невизначеності щодо підтримки України на майбутнє.
“Зважаючи на те, що Палата представників захоплена боротьбою за лідерство, а гучна та зростаюча фракція виступає проти подальшої допомоги чи прив’язки її до суворих заходів безпеки на кордоні, залишається тільки здогадуватися, чи Конгрес схвалить більше фінансування для України”, – пише видання.
Новому спікеру, йдеться у публікації, потрібно буде збалансувати такі пріоритети, озвучені республіканцями, як безпека кордону, посилення розслідування щодо імпічменту через фінанси родини Байденів, а також різке скорочення державних витрат.
Крім того, над наступником Маккарті постійно нависатиме загроза такого ж звільнення, тому в США вже лунають пропозиції про зміну законодавства, щоб кілька осіб не могли спекулювати посадою спікера Палати представників (у голосуванні за відставку Маккарті вирішальна перевага складала 8 голосів крайнього правого крила республіканців).
Крім того, зрозуміло, що наступному спікеру доведеться мати справу з питанням допомоги Україні. Тим часом Майкл Маккол, голова Комітету Палати представників у закордонних справах, назвав усунення Маккарті “шокуючим” і сказав, що його звільнення – це “погано для України” та для іміджу Америки за кордоном, цитує WSJ.
Reuters: Допомога США Україні залежатиме від того, хто стане спікером
Відсторонення спікера Кевіна Маккарті може означати зміни щодо допомоги Україні, оскільки деякі з його можливих наступників рішуче виступають за допомогу Києву, але інші рішуче виступають проти, – цитує Голос Америки інформаційну агенцію Reuters. А загалом допомога США Україні може залежати від того, хто стане наступним спікером.
Кандидатам на посаду спікера з ініціативи кампанії “Республіканці за Україну” від Defending Democracy Together вже навіть “виставили оцінки”, як в американській школі, від A до F. Кампанія оцінювала кандидатів за силою їхньої підтримки минулої допомоги Україні. Підтримку або заперечення попередніх законопроектів може вказувати на те, наскільки ймовірно кожен винесе допомогу Україні на голосування, якщо стане спікером.
Найвищу оцінку отримав Том Еммер, за ним йде Стів Скаліз, а Метт Гетц, який очолював кампанію з усунення Маккарті, Джим Джордан і Байрон Дональдс отримали “F”.
Кевін Маккарті отримав оцінку “B-мінус”.
Білий дім, нагадує Reuters, впевнений, що Сполучені Штати зрештою нададуть більше допомоги Україні, незалежно від особи спікера.
Допомога Україні від НАТО: “видно дно бочки”
Історичне усунення спікера Палати представників Кевіна Маккарті додає додаткової невизначеності щодо перспектив допомоги США Україні, пише британське видання Guardian та наводить цитату адмірала Роба Бауера, військового чиновника НАТО, який заявив у вівторок, що “тепер видно дно бочки”. Бауер говорив про критичну потребу додаткового фінансування на Варшавському безпековому форумі.
Своєю чергою Марк Канчіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у статті для видання Breaking Defense стверджує, що “найбільше «допомоги Україні» витрачається в США”.
Багато грошей, які вважаються “допомогою Україні”, насправді витрачаються в США.Марк Канчіан
“Багато грошей, які вважаються “допомогою Україні”, насправді витрачаються в США”, – пише Канчіан. Він застерігає: скасування такого фінансування було б поганим рішенням як для України, так і для інтересів Америки.
Конгрес ледве уникнув припинення роботи уряду, вилучивши допомогу Україні. Але що насправді в цій допомозі? Експерт детально проаналізував цифри та показав, що менше половини грошей йде за кордон, а більшість витрачається в самій Америці.
Загалом аналіз розділив допомогу на шість категорій: підтримка збройних сил США, постачання американського обладнання в Україну, закупівля зброї та послуги для українських Збройних сил, гуманітарна допомога, економічна підтримка уряду України та урядових установ США.
Наприклад, економічна підтримка українського уряду, тобто безпосередня “допомога Україні” в прямому сенсі у пакеті допомоги на 24 мільярди доларів складає лише 3,4 мільярди.
Натомість більшість “допомоги Україні” витрачається всередині і на потреби самих Сполучених Штатів.
Фінансування агенцій США, Збройних сил США, більша частина заповнення військової техніки, а також частина гуманітарної допомоги залишаються в країні.
За оцінками експерта, в США використовується близько 60% коштів, виділених “на допомогу Україні”.
Це також пояснює, чому деякі джерела називають 60 або 70 мільярдів доларів допомоги Україні з часу повномасштабного вторгнення Росії, тоді як інші говорять про 113 мільярдів доларів.
Тобто йдеться про дві складові – власне “допомогу Україні” та “зусилля США внаслідок війни в Україні”, пише експерт.
Наприклад, минулі асигнування української допомоги включали кошти на видобуток природних копалин у США, розробку сучасних ядерних реакторів і модернізацію стратегічного запасу нафти, а також “трансформаційні, якісні та стійкі інфраструктурні проекти, які… дозволять Сполученим Штатам отримати надійні альтернативи, щоб випередити Китай у конкуренції”.
Крім того, пакет допомоги Україні гарантує надання фінансової підтримки таким країнам, як Колумбія, Перу, Йорданія, Індія, Індонезія, Марокко, Нігерія, Кенія та В’єтнам, зокрема, через побудову нової інфраструктури та ланцюгів поставок. Йдеться навіть про 200 мільйонів доларів “для протидії дестабілізуючій діяльності Групи Вагнера та інших російських зловмисників в африканських країнах”.
Нагляд, слухання та повага до людських жертв України - пропозиції до Конгресу
Члени Конгресу, стурбовані сумою витрат на Україну, можуть проаналізувати її складові, а не дотримуватися підходу “все або нічого”, пропонує Канчіан.
Наприклад, пише експерт, Конгрес міг би посилити нагляд, щоб переконати себе та американський народ, що кошти витрачаються належним чином, а також провести слухання щодо окремих елементів допомоги, щоб також було б відповіддю на критику Конгресу щодо надання Україні “безлімітного чека”.
“Але перш за все Конгресу потрібно зробити щось, щоб зберегти віру в Україну, яка пожертвувала тисячами своїх громадян і десятками сіл, сподіваючись, що Сполучені Штати підтримають її боротьбу з агресією, – пише експерт. – Бездіяльність була б безвідповідальною, враховуючи багато згубних наслідків, які спричинило б різке припинення [допомоги, - ред]. Американський народ очікує, що Конгрес прийматиме рішення, а не керуватиметься бездіяльністю”.
Як повідомляв Голос Америки, Президент США Джо Байден закликав республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
Підрив свободи інтернету у світі внаслідок російської агресії та небезпека ШІ у медіа – новий звіт Freedom House
Повномасштабна агресія Росії проти України продовжує підривати свободу інтернету в Україні. На цьому наголошує новий щорічний звіт про свободу в інтернеті (Freedom of the Net, 2023) правозахисної організації Freedom House.
Атаки Росії на українську інтернет інфраструктуру
У звіті йдеться, що російські військові атаки суттєво пошкодили українську інтернет інфраструктуру, але спільні зусилля українського уряду, постачальників послуг інтернету і мобільного зв’язку, а також міжнародних партнерів допомогли зберегти доступ до інтернету в Україні.
“Особливо постраждали від війни східні регіони України. Окупаційна російська влада в деяких із цих територій перенаправила інтернет через російські мережі, в результаті чого платформи соціальних мереж, месенджери, VPN-сервіси та вебсайти медіа, які заблоковані в Росії, також стали недоступними в деяких частинах України”, – наголошується у звіті Freedom House.
Кібератаки агентів пов’язаних з Росією на критично важливі сектори, державні установи та медіа відбуваються регулярно, але українським державним органам вдавалось послабити найсерйозніші атакиFreedom House
У правозахисній організації наголошують, що відновлення інтернет-зв'язку у місцях, де він ставав недоступним через бойові дії чи тимчасову окупацію, стало пріоритетом для українських сил одразу після відновлення контролю над цими територіями.
Посилаючись на інформацію компанії Meta, у звіті наводиться статистика, що Україна у 2022 стала другою у світі за обсягами атак, які класифікуються як так звана “скоординована неавтентична поведінка”. Головним джерелом цих атак була Росія.
“Кібератаки агентів пов’язаних з Росією на критично важливі сектори, державні установи та медіа відбуваються регулярно, але українським державним органам вдавалось послабити найсерйозніші атаки”, – йдеться у звіті Freedom House.
Українські реформи у сфері свободи слова
Freedom House відзначив, що починаючи з 2014 року, Україна провела серію реформ, спрямованих на подолання проблем, як поширена корупція, атаки проти журналістів, активістів, членів етнічних меншин.
“Водночас, урядові ініціативи у напрямку розв'язання цих проблем іноді страждають від відсутності політичної волі та зазнають невдач. У той час як вторгнення 2022 року змусило уряд перенести основну увагу з реформ на більш нагальні потреби воєнного часу, влада продовжила роботу над узгодженням законодавства зі законодавством Європейського Союзу”, – зауважують у Freedom House.
У звіті відзначається, що в Україні у березні 2023 набув чинності новий закон про медіа, що описує процес добровільної реєстрації, визначає онлайн медіа, перераховує категорії забороненого контенту та дозволяє уряду штрафувати або забороняти медіа, які не видаляють заборонений контент.
Штучний інтелект відкриває нові можливості для дезінформації
Автори доповіді оцінили ситуацію в 70 державах світу, в яких зосереджується 88% всіх користувачів інтернету. Серед цих країн, за оцінкою звіту Freedom of the Net, у 29 країнах погіршились умови для онлайн прав людини і тільки у 20 країнах був помітний прогрес. Показники інтернет свободи у світі погіршуються вже 13-й рік поспіль, а атаки проти свободи волевиявлення стали більш звичним явищем у світі.
Це не дивує, що інтернет свобода у світі погіршується вже 13-ий рік поспіль. Посилення штучного інтелекту за останній рік це погіршує цю кризу інтернет свободиСпівавтор звіту Елі Фанк
Freedom House також наголошує, що штучний інтелект може бути використаний для посилення онлайн кампаній з дезінформації.
“Щонайменше 47 урядів залучили коментаторів для маніпулювання онлайн дискусіями на свою користь. Це вдвічі більше, ніж десять років тому. Водночас інструменти, які на основі штучного інтелекту можуть генерувати текст, аудіо та зображення, швидко стали більш досконалими, доступними та простими у використанні. Це викликає занепокоєння щодо ескалації використання подібних тактик дезінформації”, – йдеться у звіті.
У звіті Freedom House наголошується, що штучний інтелект також дозволив урядам посилити й удосконалити онлайн-цензуру. “Це не дивує, що інтернет свобода у світі погіршується вже 13-ий рік поспіль. Посилення штучного інтелекту за останній рік це погіршує цю кризу інтернет свободи”, – говорить співавтор звіту Елі Фанк.
Як раніше повідомляв Голос Америки, згідно з торішнім звітом Freedom House, рівень свободи у світі знижується 17-й рік поспіль. Аналітики Freedom House зауважили, що загарбницька війна Росії призвела до нищівних порушень прав людини в Україні.
“Найбільш серйозні перешкоди для свободи та демократії були результатом воєн, переворотів та нападів на демократичні інститути з боку неліберальної влади. Авторитарний режим у Росії розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, намагаючись підірвати здобутий із зусиллями демократичний прогрес у цій країні”, – йшлось у березневому звіті Freedom House-2023, що підсумовував ситуацію за минулий рік.
Форум