Актуально
- Голос Америки
Мюнхенська конференція: ЄС, Британія закликають дати більше зброї Україні, Китай виступає за діалог
Війна Росії в Україні та спільні дії Заходу в протистоянні російській агресії - серед основних питань Мюнхенської безпекової конференції, що відбувається 17-18 лютого в Німеччині.
У своєму виступі на конференції в суботу президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала союзників збільшити виробництво боєприпасів для України. Зокрема, фон дер Ляєн підтримала пропозицію, яка раніше звучала від посадовців країн Балтії, застосувати механізми закупівлі зброї ЄС, які працювали для закупівель медпрепаратів під час пандемії COVID-19.
"Ми можемо, наприклад, розглянути завчасні угоди із закупівель, які б надавали оборонній промисловості можливості інвестувати до виробничих ліній, щоб пришвидшити і наростити обсяги, які вони можуть надати", - сказала посадовиця.
"Ми не можемо чекати місяці та роки на можливість поповнити [запаси боєприпасів] а також доставити Україні", - додала вона.
Із подібним закликом до учасників Мюнхенської конференції в суботу звернувся і прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, який закликав збільшити оборонну допомогу Україні та надати їй "сучасні спроможності, які відповідають стандартам НАТО і яких вони [українці] потребуватимуть в майбутньому". Сунак відзначив, що Путін, розв'язав війну, сподіваючись, що "наша рішучість зменшиться. Навіть зараз він робить ставку на те, що у нас здадуть нерви".
Напередодні про те, що діалог з Путіним "не на часі" заявив на Мюнхенській конференції президент Франції Еммануель Макрон. Надати Україні танки закликав союзників канцлер Німеччини Олаф Шольц.
А от радник Китаю із зовнішньополітичних питань Ван Ї звернувся до учасників конференції в суботу із закликом до миру та діалогу. "Я пропоную всім почати думати спокійно, - сказав він, - особливо європейським друзям, про зусилля, які ми можемо докласти, щоб зупинити війну". Він оголосив, що Китай планує запропонувати мирний план для України.
Західні союзники із застереженням оцінюють позицію Китаю. Раніше цього місяця США закликали Китай визначитись щодо України.
Російські ЗМІ повідомили з посиланням на МЗС Росії, що президент Китаю Сі Цзіньпін, ймовірно, відвідає Москву під час роковин російського вторгнення в Україну. Коментуючи можливий візит китайського лідера в інтерв'ю Голосу Америки координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі заявив, що незважаючи на мотиви Кремля, Росія знаходиться у ще більшій світовій ізоляції, ніж це було після першого вторгнення в Україну у 2014 році.
“У Путіна зараз небагато друзів у світі. Ніхто не підтримує його у цій жорстокій неспровокованій війні, тому він так довго увивається за президентом Сі Цзіньпіном”, — розповів представник Білого дому.
Кірбі зауважив, що Китаю час зробити вибір, так як це зробила більша частина світу. Він нагадав, що 143 країни проголосували в Раді Безпеки ООН, засудивши анексію Росією території України і близько 50 країн беруть участь у засіданнях Контактної групи з питань оборони України.
В суботу до учасників конференції в Мюнхені звернулась віце-президентка США Камала Гарріс. Вона оголосила про рішення США визнати дії Росії в Україні злочинами проти людяності.
Всі новини дня
- Голос Америки
Померла сенаторка США Даян Файнстайн, яка підтримувала Україну
Сенаторка-демократка від штату Каліфоронія Даян Файнстайн померла у віці 90 років.
Файнстaйн була найстаршою членкинею Сенату, її політична кар'єра тривала понад півстоліття. Вона активно просувала законодавчі ініціативи з таких питань, як контроль над зброєю та навколишнє середовище.
"Немає кращого прикладу, ніж її вміла законотворча діяльність та чиста сила волі, коли вона перетворила пристрасть на мету та очолила боротьбу за заборону штурмової зброї. Даян залишила свій слід в усьому, від національної безпеки до навколишнього середовища, до захисту громадянських свобод. Вона увійшла в історію багатьма способами, і наша країна буде користуватися її спадщиною протягом багатьох поколінь", - заявив у п'ятницю, 29 вересня, президент США Джо Байден.
"Часто - єдина жінка в кімнаті, Даян була прикладом наслідування для багатьох американців. ... Вона мала величезний вплив на молодих жінок-лідерів, для яких вона щедро відкривала двері. Даян була жорсткою, гострою, завжди підготовленою та ніколи не завдавала удару, але вона також була добрим і відданим другом", - мовиться у заяві президента США.
В останні роки у Файнстайн були дедалі помітніші проблеми зі здоров’ям і пам’яттю, а також конфлікт зі своїми колегами-демократами через її відмову піти у відставку.
Вона планувала піти на пенсію в кінці свого поточного терміну в 2024 році.
Смерть Файнстайн залишає вакантним її місце в Сенаті. Тепер губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом має призначити її тимчасового наступника.
Файнстайн була однією з перших законодавців, яка рішуче засудила вторгнення РФ в Україну. Сентаорка виступала за підтримку України та посилення партнерів по НАТО американськими військовими.
"Непотрібні атаки Путіна роблять очевидним, що він не в змозі прийняти вільну і демократичну Україну. Народ України має право на вільний і відкритий уряд, і Сполучені Штати повинні підтримувати його", - йшлося у заяві Файнстайн від 22 лютого 2022 року, за два дні до повномасштабного вторгнення в Україну.
Після початку російської війни сенаторка Файнстайн підтримувала ініціативи, де засуджувала російську військову окупацію, анексію Криму визнавала неспровокованою агресією, порушеннм міжнародних норм та загрозою міжнародній стабільності.
Британія запровадила санкції щодо російської ЦВК та посадовців через псевдовибори в окупованій Україні
Британія запровадила санкції щодо російських чиновників, про це повідомила пресслужба британського уряду 29 вересня.
"Британія запровадить санкції щодо 11 нових осіб у відповідь на спроби Росії використати фіктивні вибори, аби узаконити свій незаконний контроль над Херсонською, Запорізькою, Донецькою, Луганською областями і Кримом, які є частиною суверенної території України", – йдеться в повідомленні МЗС країни.
Санкції передбачають обмеження на пересування підсанкційних осіб та рух фінансів.
Серед інших, під санкції потрапили Центральна виборча комісія Росії та низка російських високопосадовців:
- секретарка російської ЦВК Наталія Бударіна
- голова окупаційного "уряду" на окупованій Херсонщині Андрій Алексєєнко
- голова так званої виборчої комісії в окупованій частині Херсонської області Марина Захарова
Британський уряд назвав організовані окупаційною владою псевдовибори на захоплених Росією територіях "спробою нормалізувати нелегітимний контроль Росії над суверенною українською територією".
"Не можна проводити "вибори" в чужій країні. Британія ніколи не визнає претензій Росії на територію України. Крим, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ і Херсон – це Україна", – заявив міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі.
Загалом, за даними британського уряду, Лондон запровадив санкції щодо 1 800 осіб та організацій в рамках санкційної політики щодо Росії. З них 1 600 потрапили під санкції після початку повномасштабного вторгнення до України.
Раніше Європейський союз і Сполучені Штати розкритикували проведення росіянами на початку вересня так званих виборів на тимчасово окупованих українських територіях.
Зокрема, ЄС заявив що не визнає і не "визнаватиме ні проведення цих так званих "виборів", ні їхні результати". США назвали псевдовибори на окупованих територіях України "нічим іншим, як пропагандистським заходом".
Українським біженцям у ЄС продовжили статус до березня 2025 р.
Європейський Союз продовжив програму допомоги біженцям з України, яка мала закінчитися у березні наступного року, до 4 березня 2025 р.
Російський напад на Україну спричинив найбільшу хвилю біженців на континенті з часів Другої Світової війни.
Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС.Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес
ООН подає, що у різних країнах офіційно зареєстровані 6 203 600 біженців з України, але інші джерела припускають, що загалом може йтися про принаймні 8 мільйонів українських біженців, і ще кілька мільйонів внутрішньо переміщені в Україні.
В двадцяти семи країнах ЄС, а також в Норвегії та Швейцарії у липні 2023 року офіційно в програмі захисту зареєстровані 4 114 320 біженців з України.
Міністр внутрішніх справ Іспанії - країни, яка зараз головує в ЄС, сказав 28 вересня, що продовження програми вказує на твердість намірів Європи допомагати українцям.
«ЄС підтримуватиме український народ стільки, скільки буде потрібно. Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС», - сказав міністр Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес.
Тимчасовий захищений статус в ЄС та інших країнах Європи означає, що українські біженці мають автоматичне право жити, працювати і користуватися системами медичного обслуговування, соціального захисту й освіти для дітей.
Опитування проведене в усіх країнах ЄС у серпні 2023 підтвердило, що величезна більшість громадян європейських країн і далі схвалюють надання притулку українським біженцям.
86% громадян Європейського Союзу погодилися, що ЄС має і надалі надавати гуманітарну підтримку людям вражених війною в Україні, і 76% опитаних згодні з необхідністю приймати «людей, які втікають від війни в Україні».
Найбільша кількість українських біженців станом на серпень 2023 р. зареєстрована в Німеччині - 1 175 695, в Польщі - 960 550 осіб.
Ще однією країною з великою кількістю українських біженців є Чехія - 357 540 станом на липень 2023 р.
Програма тимчасового захищеного статусу вперше була застосована в ЄС 2001 року в час воєн на Балканах і зокрема війни в Боснії Герцеговині та в Косово.
Свою окрему програму допомоги українським біженцям має Велика Британія, в якій зареєстровано понад 200 000 осіб.
За даними ООН в Росії зареєстровані 1 275 315 біженців з України, і в Білорусі - 32 435, але заявки на реєстрацію в програмах захисту в Росії та Білорусі подали офіційно лише, відповідно, 65 400 і 2 995 людей.
Росія і Білорусь звинувачені у примусовій депортації людей з окупованих українських територій і зокрема у вивезенні дітей, що називають викраденням.
Міжнародний кримінальний суд розслідує звинувачення про викрадення українських дітей, що підпадає під визначення злочину війни і злочину проти людяності.
У березні 2023 р. Міжнародний Кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна через підозру у його причетності до організованих депортацій.
Чи зависло у повітрі питання 24 мільярди доларів, які Білий Дім запросив у Конгресу для України? Відео
Американський уряд почав повідомляти федеральних працівників, що загроза шатдауну, або часткової зупинки уряду, може бути невідворотною. "Повідомлення визнає зростаючий ризик того, що мільйони співробітників і військовослужбовців у США можуть тимчасово перестати отримувати зарплатню вже через кілька днів" - повідомляє Washington Post. Попри те, що дедлайн на схвалення фінансування бюджету спливає вже цієї суботи, розбіжності між демократами і республіканцями, Сенатом і Палатою Представників, так виглядає, лише поглиблюються.
Підтримка України стала однією із тем на других дебатах республіканців – підсумки заяв. Відео
Підтримка України стала однією із тем запальних дискусій на других дебатах республіканців, які змагаються за номінацію від своєї партії на президентських виборах 2024-ого року. У дебатах у Каліфорнії брали участь сім політиків, але знову без лідера партійних парегонів, колишнього президента США Дональда Трампа.
Форум