4 червня, в світі відзначають Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії. Цей день покликаний привернути увагу до фізичних, психологічних та емоційних страждань, яких завдають дітям збройні конфлікти, йдеться на сайті ООН.
Сумна реальність в тому, що в збройному конфлікті найбільше від наслідків війни страждає найбільш вразливе населення, а саме діти, йдеться в повідомленні.
Війна в Україні призвела до спустошливих наслідків для дітей, небачені з часів Другої світової війни, заявили в Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ). Згідно з даними організації, три мільйони дітей в Україні та більше 2,2 мільйона дітей в країнах, які приймають біженців, потребують гуманітарної допомоги. Практично кожна третя дитина була змушена полишити місце проживання через бойові дії.
Щодня в Україні через масштабну війну, почату Росією, гине двоє дітей, четверо зазнають поранення – здебільшого внаслідок нападів із використанням вибухової зброї у населених пунктах, повідомив 1 червня ЮНІСЕФ із посиланням на дані Управління Верховного комісара ООН з прав людини.
«Цивільна інфраструктура, від якої залежать діти, і надалі зазнає пошкоджень чи руйнувань. Станом на тепер постраждали принаймні 256 медичних закладів і кожна шоста «безпечна школа», яку підтримує ЮНІСЕФ на сході країни. Сотні інших шкіл по всій країні також були пошкоджені. Умови життя дітей на сході та півдні України, де активізувалися бойові дії, стають все більш нестерпними», – заявили в ЮНІСЕФ, пише Радіо Свобода
В Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії перша леді країни Олена Зеленська, представники міжнародної спільноти та новоприбула посол США в Україні Бриджіт Брінк "у жалобі згадали про дітей України, які загинули у невиправданій російській війні", йдеться в повідомленні посольства США в Україні.
На території національного заповідника "Софія Київська" на деревах розвісили дзвіночки, що символізують голоси померлих дітей.
"... І в страшному сні ми не могли тоді уявити сьогоднішній день і ці дзвіночки, - написала Зеленська в Instagram. - У Софії поруч стояли дипломати з різних країн і близькі дітей, яких більше немає. Розстріляних в евакуаційних автівках. Вбитих уламками. Відібраних дикою російською агресією. Назавжди. Страшне слово. Страшна його невблаганність.
Не знаю, що відчували дипломати. Я просила їх не кидати українських дітей сам на сам із війною – заради тих, кого вже немає. Робити все для захисту тих, хто ще живий. Боляче навіть уявити, що відчувають батьки. Всі банальні слова тут зайві. Хотілося просто обійняти, потримати за руку. Побути поряд".
