Актуально
Український «Валдай»: дискусії без Путіна і чорної ікри
Інститут світової політики організовує ознайомчі візити європейських «володарів думок» в Україну.
Скоро минає рік, як Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Чи стала за цей рік Україна ближчою до Європи? Поки одні про це сперечаються, інші працюють на реальне зближення. Інститут світової політики заснував свого роду «український Валдай» -- міжнародний дискусійний клуб, що організовує ознайомчі візити європейських «володарів думок» в Україну. Багато хто з візитерів – провідних аналітиків, дослідників, журналістів – побачивши Україну на власні очі, перетворюється на її відданих лобістів.
Краще один раз побачити, аніж сто разів почути. Замість їздити по Європах, розказуючи, чим є Україна і чим вона не є, краще покликати європейців до себе у гості. Так вирішили в Інституті світової політики і створили проект «Європейські лідери думок в Україні». Ось уже другий рік десант європейських аналітиків, дослідників, моральних авторитетів висаджується у Києві – аби скласти власне уявлення про те, що тут відбувається.
«Більш ефективно, коли вони їдуть сюди. Коли вони їдуть до Києва, ходять вулицями, відвідують Майдан. Відвідують Межигір’я, колишню резиденцію Януковича, і бачать, яких масштабів була корупція. І тоді в них уже не виникає запитання, чому відбувся Майдан. І що в Києві, виявляється, немає жодної хунти, і немає ультранаціоналістів у владі, про яких пишуть деякі європейські медіа», - каже директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
На недоброзичливців, які дивляться на Україну очима Москви, Інститут світової політики воліє не витрачати зусиль. Запрошують тих європейських експертів і журналістів, які до України прихильні, але ще не готові публічно виступити на її підтримку – у пресі, на ток-шоу, перед своїми урядами. У Києва, на відміну від «Валдайського клубу» Путіна, ресурси обмежені – ані шалених гонорарів для колишніх канцлерів та прем’єрів, ані чорної ікри. Скептиків на лобістів «перековують» враженнями від побаченого.
«Ми фактично хочемо створити мережу аналітиків і політичних оглядачів в країнах ЄС. І щоб ця мережа стала нашими безкоштовними лобістами, якщо можна так сказати, в країнах ЄС. І такі люди вже є. Багато з них були «совєтологами», досліджували Радянський Союз. І те, що відбувається тут в Україні, вони сприймають через призму Росії, яку вони знають набагато краще, ніж Україну. І коментують теж через призму Росії. Ми хочемо, щоб це змінилося», - пояснює Гетьманчук.
Найбільший виклик з-поміж впливових країн ЄС – Італія, де про Україну знають найменше. Утім, не лише в Італії, а всюди в Європі діють «корисні ідіоти Кремля». Ті, хто ретранслює міфи російської пропаганди – про те, нібито в Україні скасований закон про регіональні мови; про те, начебто тут заборонено спілкуватися російською; про розгул антисемітизму і націоналістичну загрозу, яка буцімто існує в Україні. Чому так сталося, що в далекій Америці більше знають про Україну і цікавляться нею, аніж у Європі, де й досі стільки інерції й скепсису? На думку Альони Гетьманчук, справа почасти в енергетичній залежності, а почасти – в історичній традиції. Європейським русофілам бракує усвідомлення того, що Росія сьогодні це не Достоєвський, Росія сьогодні - це Путін.
«Плюс є дуже великий рівень антиамериканізму в окремих європейських країнах, несподівано великий. Те, що ми для себе виявили й відкрили, це дуже багато навіть освічених людей у тій же Німеччині чи Франції просякнуті тим вірусом антиамериканізму. І дуже важко їм пояснювати, що Сполучені Штати не відігравали жодної ролі в тому, що розпочався Майдан, розпочалася революція. Дуже важко пояснювати про вплив Сполучених Штатів на Україну, який абсолютно перебільшений в країнах-членах ЄС. Тому є дуже багато пояснень скептичного ставлення і дистанційованого ставлення до того, що відбувається в Україні. Але принаймні ми маємо зробити все можливе, щоб ті люди, які формують громадську думку в ЄС, були на нашій стороні», - каже Альона Гетьманчук.
Всі новини дня
- Голос Америки
Палата представників США провела перші слухання у справі імпічменту президента Байдена
Конгресмени від Республіканської партії провели своє перше офіційне слухання у справі імпічменту президента Джо Байдена в четвер, 28 вересня. Вони вважають, що члени сім’ї Байденів могли отримувати вигоду від перебування президента Джо Байдена на державній посаді.
"Роками президент Байден брехав американському народу про його обізнаність та участь у корупційних бізнес-схемах його родини. Принаймні десять разів Джо Байден брехав американському народу, що він ніколи не говорив зі своєю родиною про їхні ділові справи. Він збрехав, сказавши американському народу, що між його офіційними державними обов’язками та особистим життям існує абсолютна стіна", - заявив голова комітету Палати представників з нагляду та підзвітності, республіканець Джеймс Коумер.
Втім, жодних доказів, що президент Байден зловживав своєю посадою, на слуханнях у четвер не представили.
"Для свідчень запросили трьох свідків. Жоден із них не є свідком якогось злочину президента. Жоден із них не є прямим свідком будь-яких подій, пов’язаних з Україною та компанією Burisma, і жоден із них не брав участі у восьмимісячному розслідуванні, під час якого наш шановний голова публічно оголосив, що отримав 100% усього, що просив", - заявив конгресмен-демократ, член комітету Палати представників з нагляду та підзвітності, Джеймі Раскі.
Демократи стверджують, що республіканці розслідують Байдена, щоб відвернути увагу від 91 кримінального звинувачення проти колишнього президента Дональда Трампа.
"Це все про Дональда Трампа — його кампанію та підтримку", - вважає конгресмен-демократ Роберт Гарсія.
Натомість республіканці твердять, що таким чином викорінюють корупцію. Опитування, проведене Associated Press і Центром дослідження зв’язків з громадськістю NORC, показало, що кожен із 3-х американців дуже стурбований тим, чи міг президент Джо Байден вчинити протиправні дії, пов’язані з бізнесом свого сина.
Гантера Байдена звинувачують у кримінальній справі щодо незаконної купівлі та зберігання вогнепальної зброї. Республіканці в Палаті представників намагалися пов’язати роботу Гантера з діяльністю його батька на посаді президента, але вони не надали доказів, які б підтвердили будь-які протиправні дії.
"Давайте отримаємо трохи прозорості. Давайте дотримуватися верховенства права", - закликає конгресменка-республіканка Ліза Маклейн.
Деякі республіканці в Палаті представників висловили сумніви щодо розслідування, заявивши, що воно не відповідає стандартам усунення президента з посади за серйозні злочини та проступки, а інші республіканці визнають, що будь-які спроби імпічменту президента Байдена завершаться в Сенаті США, де більшість складають демократи.
"Ми не очікуємо, що Сенат проголосує за імпічмент", - зазначив конгресмен-республіканець Даррел Ісса.
Якщо законодавцям США до 30 вересня не вдасться досягти згоди щодо пріоритетів фінансування, уряд США припинить роботу 1 жовтня, і слухання щодо імпічменту не можуть бути проведені, доки не буде ухвалено новий бюджет.
Обіцяючи захищати демократію, Байден сильно б’є по Трампу
Президент США Джо Байден загострив коментарі на адресу Дональда Трампа в четвер, 28 вересня, стверджуючи, що колишній президент США і фаворит від Республіканської партії представляє екзистенційну загрозу для демократичних цінностей та інститутів країни.
У своїй промові в штаті Аризона Байден звинуватив Трампа в “небезпечній думці”, що він наче має безконтрольну владу і стоїть вище закону.
"Трамп каже, що Конституція дала йому, цитую, право робити все, що він хоче, як президент, кінець цитати. Я ніколи не чув, щоб президент говорив це навіть жартома", - сказав Байден. “Не керуючись Конституцією або служінням і порядністю по відношенню до наших співвітчизників-американців, а [керуючись] помстою і мстивістю”.
“Зараз в Америці відбувається щось небезпечне”, — заявив Байден в Аризоні, додавши, що американська демократія “все ще під загрозою”.Джо Байден
У 2019 році Трамп заявив, що має такі права відповідно до Другої статті Конституції, яка описує повноваження президента. У березні він сказав своїм прихильникам: “Я — ваша справедливість. А для тих, хто був скривджений і зраджений, я — ваша відплата”.
“Зараз в Америці відбувається щось небезпечне”, — заявив Байден в Аризоні, додавши, що американська демократія “все ще під загрозою”.
Це четверта промова в серії президентських звернень, у яких Джо Байден наголошує на небезпеці заперечення результатів виборів та небезпеці політичного насильства, які нависли над країною після того, як тисячі прихильників Трампа напали на Капітолійський пагорб 6 січня 2021 року, намагаючись скасувати перемогу Байдена на виборах.
“Існує екстремістський рух, який не поділяє основних положень нашої демократії — рух MAGA (MAGA – Make America Great Again" – "Зробімо Америку знову великою" – гасло президентської кампанії Дональда Трампа, – ред.)”, — сказав президент. Він попередив, що у разі якщо їхній “екстремальний план буде реалізований – це докорінно змінить інститути американської демократії”.
"Вони не приховують своїх нападів", - сказав Байден. “Вони відкрито просувають їх, нападаючи на вільну пресу як на ворога народу. Нападаючи на верховенство права як на перешкоду. Розпалюючи підрив виборів та здійснюючи тиск на виборців”.
Дотепер Байден уникав характеристик республіканців тими ж самими словами, що й найпалкіших прихильників Трампа, яких він описує як республіканців MAGA. Цього ж разу він припустив, що вони також є співучасниками.
“Хоча я не вірю, що навіть більшість республіканців поділяє цю думку, тиша заглушує”, — сказав він, вказуючи на реакцію республіканців на нещодавню пропозицію Трампа, що генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, який 29 вересня пішов у відставку з посади має бути страчений за начебто зраду колишнього президента.
Промова Байдена прозвучала того самого дня, коли республіканці Палати представників провели своє перше слухання у справі про імпічмент Байдена щодо звинувачень у корупції у зв’язку з бізнесом його сина Хантера. Республіканці детально описали іноземні виплати членам родини Байдена, але не надали доказів того, що президент отримав вигоду від цих коштів.
Білий дім заперечує будь-які правопорушення та відкидає розслідування як політично мотивоване.
Найжорсткіша риторика
Хоча Байден давно називав рух MAGA екзистенціальною загрозою для демократії, промова у четвер містила одні з найрізкіших висловлювань проти Трампа, проти якого відкрито чотири кримінальні справи із загалом 91 звинуваченням, починаючи від фальсифікації ділових записів і закінчуючи спробами підірвати президентські вибори 2020 року. Трамп заперечує правопорушення за всіма звинуваченнями.
Протягом багатьох місяців Байден здебільшого мовчав про свого попередника, ймовірно, щоб уникнути довіри людей твердженням Трампа про те, що звинувачення проти нього є начебто доказом того, що Байден використовує систему правосуддя як зброю проти політичного опонента. Білий Дім заперечує звинувачення.
Є багато чого про поведінку Трампа на посаді та заяв про те, що він робитиме, якщо переможе у 2024 році, на що Байден може вказати, не додаючи: “О, і, до речі, йому загрожує тюремний термінВільям Хауелл, професор американської політики в університеті Чикаго
У своїй промові Байден не згадав жодних юридичних проблем Трампа, що, на думку деяких оглядачів, є розумною стратегією.
“Є багато чого про поведінку Трампа на посаді та заяв про те, що він робитиме, якщо переможе у 2024 році, на що Байден може вказати, не додаючи: “О, і, до речі, йому загрожує тюремний термін”, — говорить Вільям Гавелл, професор американської політики в університеті Чикаго.
Застереження про загрозу демократії, яку представляє рух Трампа MAGA, можуть знайти підтримку в Аризоні, штаті, в якому раніше підтримували республіканців, а нині – штаті, політична підтримка якого коливається. В Аризоні прихильники Трампа доклали зусиль для дискредитації результатів виборів 2020 року.
Білий дім обрав штат місцем для виступу саме з цих причин, а також щоб вшанувати покійного сенатора від Аризони Джона Маккейна, кандидата в президенти від Республіканської партії 2008 року, який помер у 2018 році. Байден називав його “братом”.
Байден оголосив про виділення федерального фінансування для будівництва Бібліотеки Маккейна в Університеті штату Аризона, використовуючи Закон про план порятунку США, що передбачав пакет допомоги від пандемії COVID-19 на суму 1,9 трильйона доларів, прийнятий у 2021 році.
Виступаючи перед Байденом, експосолка Сінді Маккейн сказала, що Байден і її покійний чоловік підтримували десятиліття дружби, попри глибокі політичні розбіжності.
Байден протиставив спадщину Маккейна та принцип покійного сенатора "відкинути партійність і поставити країну на перше місце” тим, хто підтримує політичне насильство.
"Демократія означає відмову від політичного насильства", - сказав він. “Незалежно від партії, таке насильство ніколи, ніколи, ніколи не є прийнятним в Америці”.
Як на це дивляться американці
Поки Байден готується до боротьби за другий термін, стратеги його кампанії вважають, що захист демократичних інститутів і цінностей залишається резонансною темою для виборців. Це пояснює, чому відео, яке оголошує про президентську кампанію Байдена, розпочалося кадрами подій 6 січня.
Втім, опитування демонструють, що виборців найбільше хвилює питання економіки. Згідно з нещодавнім опитуванням Reuters/Ipsos, 49% американців вважають, що інфляція чи підвищення цін є найважливішими проблемами, з якими стикається країна; 9% вказують на безробіття, а 10% - на економічну нерівність.
Різні опитування показують, що з серпня 2021 року рейтинг підтримки Байдена залишається на рівні нижче 50%, головним чином через занепокоєння стосовно його управління економікою.
Напади на американську демократію, можливо, не є першочерговою проблемою для виборців, сказав Гавелл з Чиказького університету в коментарі для Голосу Америки, але це теж значуще, тому не дивно, що Байден порушує це питання.
“Якщо ви думаєте про демократію як про певну категорію, не лише через занепокоєння з приводу зростання авторитаризму, а й просто через здатність нашої країни керувати собою, занепокоєння щодо зростання поляризації, питання чи буде черговий шатдаун – подібні речі ... отримують відгук у деяких виборців”, – говорить Гавелл.
Під час промови Байдена, Білий Дім почав відлік годин до 1 жовтня, дня коли може початись шатдаун уряду, якщо Конгрес не схвалить фінансування для федеральних агентств. Адміністрація звинувачує у цій ситуації “надзвичайний хаос і нездатність республіканців Палати представників керувати”.
Фаворит президентської кампанії республіканців
Попри свої юридичні проблеми, Трамп досі домінує серед кандидатів в президенти серед республіканців. Нещодавнє опитування Ipsos/Reuters показує, що колишнього президента підтримують 47% республіканців на праймеріз, що складає приблизно третину американського електорату.
За словами Кріса Джексона, старшого віце-президента Ipsos, позиції Трампа серед республіканців лише зміцнилися за рік, в той час, коли проти нього були висунуті численні звинувачення.
“Це відбувається в той самий час, коли його позиція серед громадськості не обов’язково зміцнюється таким же чином”, – наголосив Джексон в коментарі Голосу Америки.
Опитування Reuters/Ipsos показало, що гіпотетично на виборах у листопаді 2024 року Байден і Трамп могли б отримати по 39% голосів, при тому що кожен п’ятий виборець ще не визначився.
Дивіться також: Про Україну говорили на других дебатах республіканців. ЧАС-ТАЙМ
- Голос Америки
Швейцарія запровадила санкції щодо Ірану, через постачання дронів Росії на війну проти України
Уряд Швейцарії оголосив про “подальші санкції, у зв’язку з постачанням іранських безпілотників до Росії”.
“З огляду на військову підтримку Іраном військової агресії Росії проти України, яка триває, і яка суперечить міжнародному праву, а також той факт, що Росія використовує безпілотні літальні апарати (БПЛА) іранського виробництва для підтримки військової агресії, Федеральна рада [Швейцарії] 29 вересня вирішила запровадити нові санкції на Ісламську Республіку Іран”, - мовиться у заяві уряду Швейцарії.
Санкції, серед іншого, передбачають заборону на продаж, постачання, експорт і транзит компонентів, що використовуються для виробництва дронів. Також запроваджуються обмеження щодо подорожей та фінансових операцій для осіб та організацій, пов’язаних з підтримкою іранської програми дронів.
За повідомленням уряду, нові санкції “зближують Швейцарію з Європейським Союзом, який ухвалив нові заходи у відповідь на використання іранських безпілотників у військовій агресії Росії проти України” 20 липня цього року. Рішення Швейцарії набуло чинності 29 вересня о 18 годині.
Пентагон про вплив шатдауну на підготовку українських пілотів. Відео
"Що стосується впливу шатдауну на програму підготовки українських пілотів. Як ви чули у моєму коментарі, припинення діяльності уряду є найгіршим сценарієм, з яким може зіткнутися міністерство", – заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх
- Голос Америки
Росіянам і білорусам дозволили участь у Паралімпійських іграх-2024, попри застереження США та ПАРЄ
Міжнародний паралімпійський комітет своїм голосуванням скасував заборону на участь Росії і Білорусі у Паралімпійських іграх-2024 у Парижі – 74 голоси проти 65. 13 осіб утрималися. Після цього рішення Генасамблея МПК у Бахрейні проголосувала також за заборону використання символіки РФ, прапорів і гімну, дозволивши спортсменам виступати під нейтральним прапором.
Президент Міжнародного паралімпійського комітету Ендрю Парсонс заявив, що МПК “дуже твердо вірить у те, що спорт і політика не повинні змішуватися”, – цитує посадовця французьке видання Le Monde.
Голосування тривало у Бахрейні, а за два тижні участь Росії та Білорусі в Олімпіаді обговорюватимуть також на Міжнародному олімпійському комітеті в Мумбаї.
Минулого року спортсменам з Росії та Білорусі було заборонено брати участь у паралімпійських змаганнях, з огляду на російське вторгнення в Україну та підтримку Білоруссю російської агресії.
Росіяни і білоруси подали апеляцію, а МОК не наклав санкцій на Олімпійський комітет Росії та Білорусі, нагадує Guardian. У березні комітет опублікував рекомендації для міжнародних спортивних федерацій щодо повернення російських і білоруських спортсменів на змагання та заявив, що спортсмени "не повинні бути покарані за дії урядів".
У вересні президент Франції Еммануель Макрон сказав, що на Олімпіаді-2024 у Парижі не може бути російського прапора.
А у липні міністри Естонії, Латвії та Литви заявляли, що російських і білоруських спортсменів не можна допускати на Олімпіаду навіть під нейтральним прапором.
Як повідомляв Голос Америки, понад 300 українських спортсменів були вбиті з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За словами міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта, унаслідок російської агресії зруйновані і численні бази для тренування, а на війні гинуть батьки та родичі українських олімпійців.
США на початку цього року висловлювали занепокоєння через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх.
"Нас продовжують серйозно турбувати прямі зв'язки олімпійських та паралімпійських спортсменів з військом і органами безпеки Росії та Білорусі, а також механізми втілення рішення МОК", - сказав тоді речник Держдепу США Ведант Пател.
У червні Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із рекомендацією до Міжнародного олімпійського комітету не допустити російських та білоруських атлетів на Олімпійські та Паралімпійські ігри в Парижі навіть під нейтральним прапором.
Документ містив заклик до МОК заборонити участь російських та білоруських спортсменів в Олімпійських та Паралімпійських іграх в Парижі, а також у всіх інших спортивних заходах, доки триває війна проти України.
Понад 35 країн підписали заяву щодо міжнародної підтримки України і закликали до того, щоб громадяни Росії і Білорусі не були допущені до змагань як "нейтральні" особи.
Форум