Кожного року у січні невеличкому містечку Парк-Сіті, що у штаті Юта, проходить один з найпрестижніших фестивалів незалежного мало бюджетного кіно Санденс.
Справжніх кіноманів, які збираються на фестиваль Санденс у Парк-Сіті не лякають ані сніг, ані морози.
«Якщо ви маєте можливість виставити свою роботу на будь-якому кінофестивалі у світі, це має бути Санденс. Сюди приїжджають люди, які люблять кіно заради кіно», - говорить режисер з Автсралії Девід Брук.
«Тут можна вхопити найостанніші тенденції кіно. Фестиваль привертає увагу всього світу, це чудово. Ми любимо Парк Сіті. Любимо сніг. Ми проїхали на авто з самого Сан-Франциско через Ріно, через всі ці сніги. Для нас це унікальна подорож», – каже гість з Австралії Морріс Блеквуд.
Провідне місце на цьогорічному фестивалі займають роботи про індустрію порнографії та сюжети про сексуальну залежність. Серед фільмів цього жанру особливо виділяється робота «Лавлейс» про порно зірку Лінду Лавлейс, яку грає Аманда Сейфрід, та стрічка Майкла Уінтерботтома «Обличчя любові» про британського магната порно індустрії Пола Реймонда, якого зіграв Стів Куґан.
Санденс, якому цього року виповнилось тридцять п’ять років, є стартовим майданчиком для мало бюджетних фільмів та кар’єрним трампліном для невідомих акторів.
«Ця подія змінила моє світосприйняття. Це така собі мекка, свого роду рай, де панує думка, що нічого нема неможливого. Це дуже креативне ставлення до світу, яке я ніде раніше не бачив. І мене це змінило», - говорить волонтер фестивалю Норріс Стрітмен.
Цього року на фестивалі будуть показані 119 стрічок, обраних з 12 тисяч заявлених фільмів.
«Поки ми рухаємось вперед та адаптуємось до змін, ми виконуємо нашу оригінальну місію – підтримуємо молоді голоси, щоб їх почули та помітили і ми робимо все, щоб відкрити їм шлях до успіху», - каже засновник фестивалю Роберт Редфорд.
Вперше половина стрічок представлених на фестивалі – творчість режисерів-жінок. Роберт Редфорд, відкриваючи фестиваль, заявив, що саме різноманіття та несподіванка і є ключовими елементами фестивалю незалежного кіно.
«Ми ніколи не можемо передбачити, які роботи до нас потраплять. Ми просто показуємо те, що отримуємо. І нові роботи показують, в якому напрямку рухається індустрія. І хоча я трохи упереджений, мені подобається, що все більше жінок роблять кіно. Я думаю, їх час настав, і потрібно, щоб їх було ще більше. Більш того, ми є свідками високої якості їх роботи», - пояснює Редфорд.
Редфорд сам, як ніхто інший, знає, яким важким може бути шлях до успіху:
«Коли ми щойно починали, проти нас були усі обставини. Ми не мали ніякої підтримки. Ми були неприбутковим проектом. У Парк Сіті був лише один кінотеатр, в прокаті було мало фільмів, так що було багато сумніву чи цей задум може бути успішним. Я б ніколи не подумав, що ми можемо вирости до такого масштабу. Я навіть уявити собі не міг такого успіху, лише надіявся, що нам вдасться вижити пару років. Але для мене особисто це був захоплюючий проект. Тому що він відкривав мені прямий шлях до режисерів, я ходив на їх прем’єри. А потім мав можливість говорити з ними особисто».
Редфорд додає, фестиваль повинен приносити задоволення, як учасникам, так і гостям. Він обіцяє зробити усе можливе, щоб подія не перетворилась у черговий банальний бізнес-проект.
Справжніх кіноманів, які збираються на фестиваль Санденс у Парк-Сіті не лякають ані сніг, ані морози.
«Якщо ви маєте можливість виставити свою роботу на будь-якому кінофестивалі у світі, це має бути Санденс. Сюди приїжджають люди, які люблять кіно заради кіно», - говорить режисер з Автсралії Девід Брук.
«Тут можна вхопити найостанніші тенденції кіно. Фестиваль привертає увагу всього світу, це чудово. Ми любимо Парк Сіті. Любимо сніг. Ми проїхали на авто з самого Сан-Франциско через Ріно, через всі ці сніги. Для нас це унікальна подорож», – каже гість з Австралії Морріс Блеквуд.
Провідне місце на цьогорічному фестивалі займають роботи про індустрію порнографії та сюжети про сексуальну залежність. Серед фільмів цього жанру особливо виділяється робота «Лавлейс» про порно зірку Лінду Лавлейс, яку грає Аманда Сейфрід, та стрічка Майкла Уінтерботтома «Обличчя любові» про британського магната порно індустрії Пола Реймонда, якого зіграв Стів Куґан.
Санденс, якому цього року виповнилось тридцять п’ять років, є стартовим майданчиком для мало бюджетних фільмів та кар’єрним трампліном для невідомих акторів.
«Ця подія змінила моє світосприйняття. Це така собі мекка, свого роду рай, де панує думка, що нічого нема неможливого. Це дуже креативне ставлення до світу, яке я ніде раніше не бачив. І мене це змінило», - говорить волонтер фестивалю Норріс Стрітмен.
Цього року на фестивалі будуть показані 119 стрічок, обраних з 12 тисяч заявлених фільмів.
«Поки ми рухаємось вперед та адаптуємось до змін, ми виконуємо нашу оригінальну місію – підтримуємо молоді голоси, щоб їх почули та помітили і ми робимо все, щоб відкрити їм шлях до успіху», - каже засновник фестивалю Роберт Редфорд.
Вперше половина стрічок представлених на фестивалі – творчість режисерів-жінок. Роберт Редфорд, відкриваючи фестиваль, заявив, що саме різноманіття та несподіванка і є ключовими елементами фестивалю незалежного кіно.
«Ми ніколи не можемо передбачити, які роботи до нас потраплять. Ми просто показуємо те, що отримуємо. І нові роботи показують, в якому напрямку рухається індустрія. І хоча я трохи упереджений, мені подобається, що все більше жінок роблять кіно. Я думаю, їх час настав, і потрібно, щоб їх було ще більше. Більш того, ми є свідками високої якості їх роботи», - пояснює Редфорд.
Редфорд сам, як ніхто інший, знає, яким важким може бути шлях до успіху:
«Коли ми щойно починали, проти нас були усі обставини. Ми не мали ніякої підтримки. Ми були неприбутковим проектом. У Парк Сіті був лише один кінотеатр, в прокаті було мало фільмів, так що було багато сумніву чи цей задум може бути успішним. Я б ніколи не подумав, що ми можемо вирости до такого масштабу. Я навіть уявити собі не міг такого успіху, лише надіявся, що нам вдасться вижити пару років. Але для мене особисто це був захоплюючий проект. Тому що він відкривав мені прямий шлях до режисерів, я ходив на їх прем’єри. А потім мав можливість говорити з ними особисто».
Редфорд додає, фестиваль повинен приносити задоволення, як учасникам, так і гостям. Він обіцяє зробити усе можливе, щоб подія не перетворилась у черговий банальний бізнес-проект.
