https://www.holosameryky.com/z/1670 Важливі новини, аналітика, ексклюзивні інтерв'ю, відео. https://www.holosameryky.com/Content/responsive/VOA/uk-UA/img/logo.png https://www.holosameryky.com/z/1670 uk Голос Америки Українською 60 Sun, 01 Nov 2026 18:06:18 +0200 Голос Америки Українською В Нью-Йорку проходить Український культурний фестиваль. Вже вчетверте американська публіка може побачити українські документальні та художні фільми, познайомитись з українським театром, музикою та поезією. https://www.holosameryky.com/a/amerykantsi-dyvlyatsya-ukrayinski-dokumentalni-ta-khudozhni-filmy-na-festyvali-v-nyu-yorku/8217450.html https://www.holosameryky.com/a/amerykantsi-dyvlyatsya-ukrayinski-dokumentalni-ta-khudozhni-filmy-na-festyvali-v-nyu-yorku/8217450.html Sun, 01 Nov 2026 14:57:08 +0200 Українці у світіМедіа-архівАктуальноВідеоukrainian.service.voa@gmail.com (Ольга Вальчишен, Павло Терехов) “Багато людей мабуть вже не повернуться ніколи… дуже прикро, що ми з ними навіть не зустрінемося” https://www.holosameryky.com/a/evakuyovani-z-oleshkiv-povertayutsya-z-okupatsiyi-cherez-rosiyu-v-khersoni-boyatsya-zakinchennya-rezhymu-tyshi/8217449.html https://www.holosameryky.com/a/evakuyovani-z-oleshkiv-povertayutsya-z-okupatsiyi-cherez-rosiyu-v-khersoni-boyatsya-zakinchennya-rezhymu-tyshi/8217449.html Sun, 01 Nov 2026 14:54:27 +0200 УкраїнаМедіа-архівАктуальноВідеоukrainian.service.voa@gmail.com (Анатолій Козак, Олександр Кулик) У Сполучених Штатах організацією загальнонаціональних виборів займаються штати. Відтак, існують різні правила щодо реєстрації виборців, а також порядку й часу голосування. Це означає, що на проміжних виборах у листопаді кожен штат буде окремо підраховувати результати. https://www.holosameryky.com/a/vybory-u-ssha-yak-rakhuyut-holosy-ta-vyznachayut-peremozhtsiv/8217077.html https://www.holosameryky.com/a/vybory-u-ssha-yak-rakhuyut-holosy-ta-vyznachayut-peremozhtsiv/8217077.html Sat, 31 Oct 2026 15:00:00 +0200 Політика в СШАМедіа-архівАктуальноВідеоukrainian.service.voa@gmail.com (Наталія Леонова, Іванна Підборська) Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 Missile Segment Enhancement (MSE) для систем протиповітряної оборони Patriot. Про це повідомив Державний департамент США у п'ятницю, 30 жовтня. Орієнтовна вартість угоди становить 2,1 мільярда доларів. Її повністю профінансують міжнародні партнери та союзники України. Як зазначається у пресрелізі відомства, український уряд подав запит на закупівлю 500 ракет PAC-3 MSE, а також запасних частин до них, супутнього обладнання та послуг із логістичної та програмної підтримки. Хто оплатить закупівлюЗа інформацією Держдепартаменту, фінансування забезпечать внески Канади, Німеччини та Норвегії через програму JUMPSTART, а також кошти, залучені в межах кредитної програми ЄС Ukraine Support Loan. "Жодні кошти США не залучатимуться до цієї угоди", — повідомили у дипломатичному відомстві США. Потенційний продаж, повідомляє Держдеп, має посилити здатність України протистояти нинішнім і майбутнім загрозам, зокрема завдяки покращенню інтегрованої системи протиповітряної та протиракетної оборони. Головним підрядником у межах потенційної угоди буде американська компанія Lockheed Martin, штаб-квартира якої розташована в місті Бетезда, штат Меріленд. У Держдепартаменті США додали, що реалізація угоди не потребуватиме направлення до України додаткових представників американського уряду чи компанії-підрядника. Заклики посилити захист українського небаДерждеп США у вересні цього року схвалив можливість продажу Україні обладнання та послуг для модернізації систем ППО на суму близько 2,68 мільярда доларів. Раніше цього тижня президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна вже майже місяць очікує на дозвіл США щодо постачання критично важливих ракет, тоді як Росія посилила удари по енергетичній та цивільній інфраструктурі. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 15 жовтня закликав союзників збільшити підтримку ППО України: "З наближенням зими та безперервною російською агресією союзникам потрібно робити більше, особливо для підтримки протиповітряної оборони". https://www.holosameryky.com/a/8217053.html https://www.holosameryky.com/a/8217053.html Fri, 30 Oct 2026 22:50:43 +0200 АктуальноСШАВідносини США–Українаukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки) Перемир’я в районі окупованих Олешок на Херсонщині дало змогу розпочати доставку гуманітарної допомоги та евакуацію мешканців міста, які місяцями залишалися відрізаними від постачання продуктів, води й медикаментів. Локальне припинення вогню, якого, за повідомленнями, дотримуються і Україна, і Росія, набуло чинності 27 жовтня. Водночас жителі Херсонщини побоюються, що після його завершення російські війська відновлять обстріли, а саму паузу використають для перегрупування сил. “Все, що там відбувається, ми самі пройшли, – розповідає Голосу Америки депутат Херсонської ОДА, театральний режисер Олександр Книга. – Мене ж також арештовували, я місяць був в окупації. Потім, вже після арешту, я тікав вже з окупованого Херсона”. Олександр Книга жив в Олешках до повномасштабного вторгнення, і досі підтримує зв’язок з тими, хто лишився на лівому березі. Він не довіряє російській владі і вважає, що вона не допустить витоку інформації про воєнні злочини в Олешках. Потрапити на підконтрольну Києву територію мешканцям Олешок буде складно, вважає він. “Те, що будуть розповідати люди: там просто геноцид повний, – каже Книга. – Там в основному були російські військові – зеки, це колишні в'язні. І те, що вони там виробляють, ну це просто не вкладається в голові. Є інформація, що вони просто приходять, забирають останнє, кидають гранату, закривають будинок і йдуть. Люди гинуть там просто”, - розповів в інтерв'ю Голосу Америки депутат Херсонської ОДА, театральний режисер Олександр Книга. Про гуманітарну катастрофу в Олешках розповів Голосу Америки і заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков: “Розказують про тіла, які на дорогах лежать, про тварин, які бродять по Олешках”. За його словами, схожа ситуація спостерігається і в інших містах Херсонщини на лівому березі Дніпра, зокрема, у Голій Пристані та Новій Каховці. “Там ситуація трохи краща (ніж в Олешках), бо хоч якась логістика є”, – зазначив він. За словами чиновника, мирних мешканців, які лишилися в окупації, російські військові використовують як “живий щит”, ведучи за їхніми спинами обстріл Херсона. За роки війни життя в деяких районах цього обласного центру стало майже нестерпним. “Оця частина Херсона, яка близько до Дніпра, вона за ці чотири роки майже знищена”, – каже Книга. – "Сьогодні там мешкають деякі люди. Їх не так багато, але це просто суцільне жахіття”. З того часу, як набрало сили тимчасове перемир’я, багато мешканців Херсона, що евакуювались до інших міст, повернулись додому. На блокпостах утворились черги, в деяких магазинах розкупили продукти. “Херсон, знаєте, ожив: вулиці, машини. Зазвичай їх не так багато, а сьогодні, прямо отака якась радість", – розповідає Олександр Книга. В той же час херсонці стурбовані тим, що їх чекає після короткого припинення вогню. “Ми розуміємо, що через день-два тут почнеться просто Армагеддон, і нас будуть знищувати знову, незважаючи на те, чи це автобус громадського транспорту, чи це велосипедист їде, чи їде швидка на допомогу комусь“, – розповідає Книга про жахливі “сафарі” на мирних мешканців, які веде російська армія. Особливо режимом тиші поспішають скористатися мешканці прибережних районів Херсона, розповідає Олександр Толоконніков: “Багато людей приїхало, і багато машин зараз в Херсоні. Ми стараємося по максимуму зробити все те, що ми не могли робити в прибережній зоні, де постійні обстріли. І люди, звичайно, теж стараються потрапити в домівки, в які вони до цього не могли потрапити через безпекову ситуацію. Зараз стараються туди швидко проїхати, подивитись, забрати речі, бо знають, що з понеділка все почнеться знову”. Серед херсонців є побоювання, що росіяни використають перемир’я, щоб підтягнути на лінію фронту нові сили і засоби, і що обстріли міста відновляться ще з більшою силою. “В нас є дані, що вони (росіяни) накопичують зараз дуже багато. Думаю, що якраз після ceasefire (перемир'я) буде максимальний fire (вогонь), – розповідає Толоконніков. – Ми бачимо, що росіяни планують атакувати сильно Херсон, і зараз максимально стараємося щось зробити, щоб більше захистити наші об'єкти”. Дивіться сюжет Голосу Америки про ситуацію в Олешках та в Херсоні - у сюжеті кореспондентів Голосцу Америки, які відвідали цей регіон під час локального припинення вогню. https://www.holosameryky.com/a/8217035.html https://www.holosameryky.com/a/8217035.html Fri, 30 Oct 2026 22:24:36 +0200 АктуальноСуспільствоУкраїнаukrainian.service.voa@gmail.com (Ольга Вальчишен) Канада та Європейський Союз започаткували нове стратегічне партнерство, яке передбачає поглиблення економічної співпраці, взаємодію у сфері безпеки та підтримку України. Про це йдеться у спільній декларації за підсумками дводенного саміту, що відбувся у Монреалі 30 жовтня. Зокрема, Канада заявила про намір долучитися до кредитної програми ЄС обсягом 90 мільярдів євро (близько 100 мільярдів доларів) для підтримки України. За повідомленнями про домовленості сторін, внесок Канади становитиме 500 мільйонів євро. У спільній заяві сторони також оголосили про створення "Альянсу заради майбутнього", метою якого є формування спільного простору економічного процвітання та безпеки. Канада може стати асоційованим членом ЄСПрем'єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що розраховує завершити переговори з Євросоюзом у червні 2027 року щодо безпрецедентної форми партнерства, яка могла б зробити Канаду першим асоційованим членом ЄС. "Паралельно ми працюємо над створенням максимально тісного партнерства, яке не передбачатиме вступу до ЄС, із Канадою як першим асоційованим членом Європейського Союзу", — сказав Карні. У спільній декларації за підсумками саміту статус асоційованого членства не згадується. Натомість лідери домовилися, що до наступної зустрічі у 2027 році вони визначать параметри "ще тіснішої асоціації". Президент Європейської ради Антоніу Кошта назвав майбутній формат партнерства найтіснішими відносинами, які ЄС будь-коли встановлював із країною поза межами блоку. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 29 жовтня під час виступу в Монреалі наголосила, що географічне розташування не має бути визначальним чинником для партнерства між країнами. "Не так важливо, де країни розташовані на карті. Важливо, які цінності вони захищають і яку позицію займають у міжнародних відносинах", — сказала вона. Фон дер Ляєн додала: "Звісно, Канада не може стати повноправним членом Європейського Союзу через географічні чинники. Ми прагнемо вивести наші відносини на найвищий можливий рівень". Що заявили про УкраїнуУкраїна стала одним із ключових пунктів спільної декларації саміту Канада–ЄС. У підсумковій заяві 30 жовтня лідери підтвердили підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Канада та Євросоюз заявили, що продовжать надавати Україні політичну, фінансову, економічну, енергетичну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку. Вони також підтвердили підтримку справедливого й тривалого миру на основі міжнародного права та Статуту ООН. Сторони домовилися посилювати тиск на Росію та домагатися відповідальності за злочини, скоєні в Україні та проти неї. Окремо в декларації наголосили на необхідності забезпечити негайне й безпечне повернення всіх українських військовополонених та цивільних заручників, незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей. Канада також підтвердила намір приєднатися до кредиту ЄС для підтримки України. У декларації лідери привітали це рішення. Крім того, Канада та ЄС заявили про намір підтримувати довгострокову перспективу партнерства з Україною, зокрема її євроатлантичну інтеграцію, реформи державних інституцій та майбутню відбудову. Партнерство на тлі напруги зі СШАНове зближення відбувається на тлі торговельної напруженості між США та їхніми традиційними союзниками. Президент США Дональд Трамп раніше погрожував запровадити високі мита проти ЄС, якщо вважатиме зближення Євросоюзу з Канадою недружнім кроком щодо Вашингтона. "Я вважаю, що це просто сміховинно. Послухайте, вся ця історія з Канадою — Канада була жахливим торговельним партнером. Ні, я такого не бачу. Якщо вони підуть на такий крок — якщо я розціню це як ворожий акт — я запроваджу дуже серйозні мита або припиню торгівлю з Європою за багатьма позиціями. Тож, якщо вони так вчинять — якщо Європа зробить це зі злим умислом... Ну, якщо наміри добрі, тоді гаразд. Але якщо за цим стоятимуть недружні наміри, ми запровадимо проти Європи дуже високі мита", - заявив президент Трамп 16 вересня, перебуваючи у Північній Кароліні, коли його запитали про потенційне асоційоване членство Канади в ЄС. Залежність Канади від американського ринку залишається значною: у 2025 році на США припадало 71,7% канадського товарного експорту. За словами канадського прем'єра, партнерство з ЄС має посилити економічну стійкість обох сторін, допомогти їм краще протистояти зовнішнім потрясінням і створити нові можливості для бізнесу, молоді та науковців. Співпраця у сфері технологій, оборони та критичних мінералівЄС та Канада на саміті у Монреалі також домовилися розширювати співпрацю у сфері торгівлі, оборони, енергетики, штучного інтелекту, космічних технологій, наукових досліджень та у сфері видобутку й постачання критично важливих мінералів. Серед очікуваних домовленостей — угода про цифрову торгівлю, розширення наукових партнерств і програм обміну студентами між університетами. Крім того, сторони планують домовитися про доступ канадських компаній і дослідників до європейської мережі суперкомп'ютерів для розробки штучного інтелекту. Карні наголосив, що партнерство має зміцнити суверенітет Канади та Європи й допомогти їм спільно долати економічні виклики. "Це партнерство не проти когось, а заради нашої спільної сили", — заявила фон дер Ляєн. https://www.holosameryky.com/a/8216964.html https://www.holosameryky.com/a/8216964.html Fri, 30 Oct 2026 21:43:20 +0200 АктуальноСвітЕкономікаУкраїнаukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки) В Атланті – зустріч міністрів закордонних справ країн G20. Чому присутній міністр Лавров? https://www.holosameryky.com/a/meshkantsi-oleshkiv-povertayutsya-z-okupatsiyi-na-terytoriyu-vilnoyi-ukrayiny-cherez-rosiyu-chas-time/8216990.html https://www.holosameryky.com/a/meshkantsi-oleshkiv-povertayutsya-z-okupatsiyi-na-terytoriyu-vilnoyi-ukrayiny-cherez-rosiyu-chas-time/8216990.html Fri, 30 Oct 2026 20:55:13 +0200 Час-TimeМедіа-архівАктуальноТелепрограми Фінансові потреби України ростуть на тлі ескалації російських атак на бізнес та необхідності розвивати власне оборонне виробництво. Європа переконує союзників збільшити допомогу Україні на тлі падіння допомоги від США. Вже в листопаді МВФ має оцінити нові потреби України у фінансуванні та очікує від донорів України запевнень, що допомогу буде профінансовано. Європа пропонує низку нових ініціатив, щоб збільшити фінансову допомогу Україні, і закликає союзників нарощувати допомогу. Збільшення підтримки України - серед пріоритетів обговорень ЄС з Канадою на саміті ЄС-Канада в Монреалі 29-30 жовтня, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У дописі на Х вона закликала союзників "збільшити тиск на агресора". Європейська посадовиця також запропонувала Єврокомісії вже у 2027 році надати 45 млрд євро, що залишились в рамках кредиту на підтримку України USL, на оборону та бюджетні потреби України. Наприкінці жовтня цього року Єврокомісія відкрила доступ України до 21,3 мільярда євро ще не використаних коштів програми SAFE, що надає субсидовані кредити на оборонні закупівлі. Євросоюз на початку 2026 року узгодив кредит на підтримку України USL обсягом 90 млрд євро на два роки. Велика Британія відгукнулась на заклик ЄС і 28 жовтня оголосила, що надасть Україні додаткові 10 млрд фунтів на три роки. Нова підтримка - це "справді сильний крок і дуже вчасний – якраз тоді, коли Росія повинна бачити та відчувати, що Україна не залишиться наодинці з проблемами, які Росія так прагне масштабувати", - заявив президент України Володимир Зеленський після розмови з британським прем'єр-міністром Енді Бернамом про нову допомогу. Канада 30 жовтня оголосила, що додасть 500 млн євро до європейського кредиту USL. Після 2025 року, коли США скоротили допомогу, більшість зовнішньої допомоги Україні забезпечує Європа. Фон дер Ляєн заявила: “Європа робить багато, але реальність проста - поки війна триває, фінансові потреби України зростають. Зараз ЄС та країни-члени ЄС надають 80% зовнішньої допомоги Україні, і ми будемо відігравати провідну роль. Але нагально необхідно, щоб партнери вступили”. Кошти прямо заразВ листопаді місія Міжнародного валютного фонду відвідає Україну, заявила під час брифінгу 29 жовтня речниця Фонду Джулія Козак. А вже до кінця року Україна сподівається отримати від МВФ ще 1,6 млрд бюджетної підтримки. Хоча ця сума є невеликою, порівняно з потребою в 25 млрд доларів допомоги до кінця року, яку озвучив міністр фінансів України, програма фонду є важливим сигналом для донорів, підкреслюють оглядачі. "Є партнери, які підтримують нас набагато більше, - каже в коментарі Голосу Америки Юлія Маркуц, керівниця Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки, - але МВФ є якорем, який свідчить, що Україна є зразком для наших партнерів, що Україна - дійсно країна, з якою можна працювати, якій можна довіряти, яка є надійним партнером. Відповідно, ми дуже залежимо від того, щоб мати програму з МВФ". Під час візиту МВФ оцінить прогрес виконання програми Фонду, каже Козак. Хоча законопроєкти, потрібні для програми Фонду, непросто проходили через Верховну Раду, їх було зрештою затверджено. Маркуц "обережно оптимістична", що Україна виконає програму, втілить необхідні реформи і забезпечить фінансування за програмою до кінця року. "В останні тижні Верховна Рада почала активніше просувати законопроєкти, ухвалення яких передбачене програмою МВФ, - каже Маркуц. - Це і закони про посилки, і інші нормативні правові акти, на які дуже чекали, і які в тому числі прив'язані до програм з МВФ". Британський економіст Тімоті Еш розмірковує: "МВФ хоче, щоб програма тривала, але програма має бути стійкою". В інтерв'ю Голосу Америки він висловив сподівання, що український парламент схвалить відповідні реформи: "Рада з болем приймала ключові реформи МВФ, але цю перепону, гадаю, більш-менш подолано". Які видатки можуть піти під ніжЯкщо ж програму МВФ буде втрачено, і кошти донорів не надійдуть, то можливостей скоротити видатки в України практично нема, каже Маркуц. Дослідниця вказує на досвід початку третього кварталу цього року, коли через нестачу коштів низку капітальних видатків з бюджету не було профінансовано. "Це насправді дуже важка ситуація. Чому? Тому що ми розуміємо, що обстріли постійно відбуваються. Постійно є проблеми з критичною інфраструктурою, з енергетичною інфраструктурою, - додає вона. - Ми маємо забезпечувати людей, які проживають в цій країні, теплом, водою, світлом і так далі". Маркуц каже, що програми підтримки бізнесу, такі як "5-7-9", страхування воєнних ризиків, важливі для забезпечення роботи бізнесу. "Держава, розуміючи складність ситуації для бізнесу, має підтримувати його в тому, щоб вони продовжували працювати, не закривалися, могли генерувати додану вартість, забезпечувати робочими місцями людей". Отже, бюджетні видатки, які традиційно вважають "видатками розвитку", для України є необхідністю, зазначає Маркуц. "В даному випадку Україна не в розвиток вкладає. Вона вкладає для того, щоб продовжувати існувати, продовжувати забезпечувати населення відповідними послугами і відповідно рухатися далі протягом всієї війни". Європі вигідніше допомагати Україні, ніж воювати, підрахував аналітикПід час роботи місії Фонду в листопаді, крім виконання Україною реформ програми, аналітики Фонду також "оцінять наявність гарантій фінансування" від інших донорів України, заявила Козак на брифінгу. Еш, старший аналітик BlueBay Asset Management, переконаний, що програма буде діяти. "Є провал у фінансах, і це очевидно, - каже він. - Потрібні зобов’язання, щоб це закрити. МВФ та Європа активно це обговорюють, ведуться двосторонні перемовини з Великою Британією та Канадою і іншими". Згідно з оцінками Еша, активна війна з Росією обійдеться Європі дорожче, ніж підтримка України. Він підрахував - на активну війну Європа витрачатиме додатково по 500 млрд доларів щороку. "Як ми знаємо, Росія витрачає понад 200 млрд дол на рік, - каже аналітик. - Війна - це дорого. Захист України, захист європейської демократії та свободи це дорого. В Європі розуміють, що війну треба фінансувати. І сума звучить великою - 100 мільярдів на рік від західних, в основному європейських, платників податків. Але реальність така: якщо Росія переможе Україну у цій війні, Росія матиме два найпотужніші і найефективніші війська в Європі - об’єднані Росії та України. Тоді Європа матиме змогу швидко збільшити видатки на оборону, можливо, до рівня холодної війни". Згідно з його підрахунками, у випадку війни з Європою, якщо європейці витрачатимуть додаткові два відсоткові пункти ВВП - це по 500 мільярдів євро щороку. І такі видатки будуть тривати необмежений час. "Тому Європі вигідно підтримувати Україну до перемоги, ніж протистояти значно більшій силі на своїх кордонах", - переконаний експерт. Фінансувати війну стає все дорожче, кажуть оглядачіНа наступний рік Україні потрібно 70 млрд євро від міжнародних донорів, причому незабезпеченими залишається 40 млрд євро, згідно з оцінками Міністерства фінансів України. Це більше ніж потреби, які раніше оголошував МВФ. Під час візиту місії у листопаді, МВФ збільшить і свою оцінку потреби у фінансуванні для України, припускає Еш. Основним фактором зростання потреби є те, що Росія посилила удари по українських підприємствах, що шкодить економіці і впливає на податкові надходження, кажуть аналітики. "Характер війни змінився, - каже Еш, - кожна сторона хоче зруйнувати економіку іншої. Україна б’є по російській нафтопереробці, датацентрах. Очевидно, Росія перенесла фокус з Донбасу і намагається зруйнувати економічні активи України, б’є по металургії, портах, транспорту, енергоінфраструктурі та складах". Виступаючи на саміті ЄС раніше цього місяця, президент України Володимир Зеленський оголошував про потребу аж до 155 млрд євро на наступний рік. Збільшене фінансування дозволить наростити виробництво дронів і протистояти атакам Росії. Еш погоджується, що щоб Україна могла наступати, їй потрібно забезпечити більше коштів. Довгострокове рішенняВперше потреби бюджету України будуть в центрі обговорень європейського бюджету на наступні сім місяців, що відбудуться в листопаді, кажуть європейські посадовці. Європа усвідомлює необхідність фінансувати оборону України, переконаний Еш. "Від Росії йде екзистенційна загроза, і Європа усвідомила, що за адміністрації Трампа підтримки від США не буде", - каже британський експерт. Раніше МВФ та ЄС закладали у оцінки фінансових потреб України прогнози, що війна завершиться вже у 2026 році. Тепер донори переглядають ці оцінки. Експерт припускає, що європейці можуть організувати нову позику для Україні USL-2, або буде нова домовленість "Групи семи" надати Україні кошти з відсотків, що накопичились на знерухомлені російські активи. Європейці самі переживають кризу, населення невдоволене рівнем життя і виходить на протести. Однак європейські платники податків не зможуть фінансувати Україну довго, каже Еш і змушені будуть звернутись до використання заморожених на Заході активів російського центробанку. "Майже 300 мільярдів коштів російського центробанку перебувають у західних юрисдикціях. Сміховинно, що це досі не викорстали для України", - говорить він. https://www.holosameryky.com/a/8216088.html https://www.holosameryky.com/a/8216088.html Fri, 30 Oct 2026 20:20:04 +0200 АктуальноЕкономікаСШАukrainian.service.voa@gmail.com (Оксана Бедратенко) Папа Лев XIV, який має американське громадянство, проголосував поштою на проміжних виборах до Конгресу США. Він став першим Папою Римським, який узяв участь в американських виборах. У Ватикані 30 жовтня повідомили, що понтифік "за давньою традицією громадянської участі" надіслав свій бюлетень поштою до Чикаго. Загалом понад 45 мільйонів американців уже віддали свої голоси на проміжних виборах, які визначать, яка партія контролюватиме Конгрес США протягом останніх двох років президентства Дональда Трампа. Офіційний день голосування — 3 листопада. Однак протягом останніх кількох тижнів виборці в більшості штатів могли проголосувати достроково на спеціальних дільницях або надіслати бюлетені поштою. У деяких штатах, де проходять особливо важливі виборчі кампанії, кількість тих, хто проголосував достроково, вже перевищила показники аналогічного періоду перед виборами 2022 року. Йдеться, зокрема, про Канзас, Мен, Мічиган, Північну Кароліну, Південну Кароліну та Техас. Кандидати та представники обох партій по всій країні проводять останні передвиборчі заходи, намагаючись заручитися підтримкою виборців. На виборах обиратимуть усіх 435 членів Палати представників, а також сенаторів на 35 зі 100 місць у Сенаті. Наразі республіканці мають більшість у Сенаті — 53 проти 47 місць. У Палаті представників перевага республіканців становить 219 проти 214 демократів. Трамп та Обама - у виборчій кампаніїПрезидент США Дональд Трамп бере активну участь у передвиборчих заходах, підтримуючи кандидатів від Республіканської партії. Він вже відвідав із передвиборчими промовами 20 штатів. Демократична партія також залучає відомих політиків, щоб підтримати своїх кандидатів на завершальному етапі кампанії. Зокрема, у передвиборчих заходах беруть участь колишній президент Барак Обама та колишня віцепрезидентка Камала Гарріс. У своїх виступах і теперішній, і колишній президенти критикують один одного, намагаються зобразити опонента таким, що не розуміє тривог виборців. Економіка та високі ціни за опитуваннями вважаються найважливішими питаннями на цих виборах. Як голосують американці в УкраїніГромадяни США, які проживають в Україні, також можуть брати участь в американських проміжних виборах. Посольство США в Києві 15 жовтня повідомило, що американці в Україні можуть зареєструватися для голосування поштою та подати запит онлайн на отримання бюлетеня. Кінцеві терміни реєстрації та подачі запиту на бюлетень залежать від штату, у якому виборець має право голосу. Дивіться також: https://www.holosameryky.com/a/8216942.html https://www.holosameryky.com/a/8216942.html Fri, 30 Oct 2026 19:08:25 +0200 АктуальноПолітика в СШАukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки, Англомовна служба Голосу Америки) Свобода судноплавства та продовольча безпека — основні питання, які обговорюватимуть міністри закордонних справ країн "Групи двадцяти" на зустрічі в Атланті. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, відкриваючи дводенні переговори 30 жовтня. Зустріч в Атланті має підготувати ґрунт для саміту лідерів G20, запланованого на 14–15 грудня в Маямі. "Ми стикаємося з низкою взаємопов’язаних економічних і геополітичних криз. Багато з них становлять серйозну загрозу для самих основ глобального економічного порядку, спричиняють нові збої та напруженість у сфері постачання енергоносіїв і продовольства, на продовольчих ринках, у глобальних ланцюгах постачання, торгівлі та навіть у питанні свободи судноплавства", - оголосив Рубіо. Держсекретар висловив сподівання, що на зустрічі міністрам вдасться "закласти основу для ширшої геополітичної стабільності та економічного процвітання". Переговори відбуваються на тлі розбіжностей між учасниками через війну Росії проти України та наслідки воєнного конфлікту з Іраном, а також занепокоєності через зростання світових цін на енергоносії. Традиційну спільну фотографію учасників зустрічі скасували незадовго до її початку. Дипломатичні джерела повідомили інформаційному агентству AFP, що організатори зустрічі в Маямі не змогли узгодити, чи робити спільне фото за участю російської делегації. Невдоволення участю ЛавроваРосію на зустрічі "Групи двадцяти" представляє міністр закордонних справ Сергій Лавров, який перебуває під американськими та міжнародними санкціями. Його присутність викликала критику з боку американських законодавців. Конгресмен-республіканець Дон Бейкон закликав не допускати Лаврова до США, допоки Москва веде війну проти України. "Лаврова не слід пускати в країну. Доки Путін веде війну проти України й бомбить міста, російським лідерам не місце на жодному з таких форумів. Вони очолюють державу-ізгоя", — написав Бейкон у мережі X. Сенаторка-демократка Джін Шагін також закликала адміністрацію Дональда Трампа посилити тиск на Кремль. "За даними ООН, минулого місяця Росія вбила 328 українських цивільних. Президент США має чинити реальний тиск на Путіна, а не розстеляти червону доріжку на американській землі для його поплічників", — написала Шагін у мережі X. Минулого місяця 13 сенаторів від обох партій звернулися до президента Трампа з листом, у якому виступили проти допуску на саміт G20 у Маямі російських посадовців, що перебувають під санкціями. "Президент Путін несе одноосібну відповідальність за розв’язання Росією повномасштабної загарбницької війни проти України. Дозвіл на його участь у саміті G20 у Сполучених Штатах викликає серйозне занепокоєння щодо легітимізації та нормалізації влади, яка щодня продовжує завдавати ударів по цивільних об’єктах в Україні", — йдеться в листі. У вересні Рубіо підтвердив, що США запросили президента Росії взяти участь у грудневому саміті в Маямі. Свобода судноплавства та конфлікт з ІраномОкрім війни в Україні, на порядок денний зустрічі впливає війна на Близькому Сході. Удари США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого та подальше блокування Тегераном Ормузької протоки спричинили різке зростання світових цін на енергоносії. Ормузька протока — важливий глобальний маршрут транспортування нафти й газу. Вашингтон прагне заручитися підтримкою інших країн G20 щодо принципу свободи судноплавства, зокрема через Ормузьку протоку. Раніше подібну ініціативу щодо свободи судноплавства не підтримував Китай. З огляду на розбіжності між учасниками, очікувати спільної підсумкової декларації за результатами зустрічі не доводиться. Як повідомило AFP дипломатичне джерело, замість неї США, імовірно, оприлюднять підсумкове резюме головуючої країни. Після завершення американського головування в G20 наступною країною, яка очолить групу, стане Велика Британія. https://www.holosameryky.com/a/8216926.html https://www.holosameryky.com/a/8216926.html Fri, 30 Oct 2026 18:22:30 +0200 АктуальноСвітСШАukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки) Потреби України у фінансуванні зростають. Які видатки скоротять, якщо не буде допомоги донорів? Розмірковують у КШЕ. Європі вигідно підтримувати Україну до перемоги – підрахунки британського аналітика. https://www.holosameryky.com/a/finansovyy-bik-viyny-skilky-koshtiv-potribno-ukrayini/8216906.html https://www.holosameryky.com/a/finansovyy-bik-viyny-skilky-koshtiv-potribno-ukrayini/8216906.html Fri, 30 Oct 2026 18:16:18 +0200 СвітМедіа-архівАктуальноЕкономікаВідеоukrainian.service.voa@gmail.com (Оксана Бедратенко) 3 листопада відбудуться проміжні вибори до Конгресу США. Усі 435 місць у Палаті представників Конгресу США, а також виборці обиратимуть 35 сенаторів зі 100 місць у Сенаті США. У Сполучених Штатах вибори до Конгресу відбуваються кожні два роки, а вибори президента проходять кожні чотири роки. Вибори, які відбуваються в середині президентського терміну, зазвичай називають проміжними виборами. Під час цих виборів економіка залишається головним питанням для американських виборців: 84% вважають її дуже важливою для свого вибору. Зовнішню політику оцінюють як дуже важливу 57% виборців. Про це свідчить опитування Pew Research Center, проведе 28 вересня – 4 жовтня 2026 року. “Середньостатистичний американець ніколи не відчував загрози вторгнення у своїй громаді, і є велика різниця між конформістами і тими, хто може думати критично", – сказав у коментарі Голосу Америки американський виборець Рольф Хаас, мешканець Нью-Йорка, що працює в сфері нерухомості. За його словами, "більшість американців прагнуть комфорту і безпеки – житло, медицина, їжа, транспорт і розваги – ціною як найменших зусиль. Багато не зважають ні на кого за межами свого кола друзів і родини”. Хоч теми допомоги Україні та ставлення до НАТО не є пріоритетними, вони звучать у передвиборчих виступах кандидатів з різних партій. Більшість американських виборців підтримує продовження військової допомоги Україні. За опитуванням Harvard CAPS / Harris Poll 24–26 жовтня 2026 року, 64% респондентів підтримують подальшу передачу зброї Україні та посилення санкцій проти Росії. Відповідаючи на питання Голосу Америки, американський виборець Грегорі Ліу, ветеран Повітряних сил, що живе у штаті Нью-Йорк, так пояснив свою позицію: “Як колишній військовий, я розчарований і роздратований ставленням та діями цієї адміністрації стосовно агресивної війни Путіна проти України. Росія лишається регіональною та глобальною загрозою, а ми надали Україні запевнення щодо захисту, коли вмовили їх відмовитися від ядерних боєприпасів”. Багато кандидатів на проміжних виборах у США висловлюють підтримку Україні, водночас в обох основних політичних таборах є сили, що прагнуть меншого втручання США в конфлікти по всьому світу. Упродовж передвиборчої кампанії деякі демократи гучно заявляли про свою підтримку Києва. Наприклад, під час дебатів, що відбулися 21 жовтня в ефірі каналу Fox 4, кандидат від Демократичної партії до Сенату Адам Гемілтон в штаті Канзас розкритикував свого опонента республіканця Роджера Маршала через його заяву про те, що саме Україна винна у зростанні цін на дизельне паливо. Гемілтон пояснив зростання цін війною з Іраном та додав, що Україна має повне право себе захищати. А у Техасі кандидат від Демократичної партії Джеймс Таларіко згадав про війну в Україні у передвиборчій програмі. Він вважає, що потрібно забезпечити, щоб Україна залишалася вільною, а переговори про мир мають відбуватися “з позиції сили”. Під час зустрічі з виборцями, організованої CNN у Техасі, люди запитали у Таларіко, чому американські платники податків мають фінансувати допомогу Україні. Кандидат відповів, що насправді це дозволить заощадити кошти. “Коли нам не вдається протистояти агресору в Європі, це згодом обертається проти нас. Нам потрібно посилювати Україну, зміцнювати наших союзників по НАТО, поки вони протистоять російській агресії, щоб нам самим не довелося цього робити”, – сказав Таларіко. Його опонент Кен Пакстон рідко говорить про Україну впродовж кампанії, але відомо, що він є прихильником курсу президента Трампа “Америка передусім”, і в 2024 році критикував голосування тодішнього сенатора від Техасу за те, що той підтримав законопроєкт про виділення 95.3 мільярдів доларів Україні та Ізраїлю. Тоді генпрокурор штату Кен Пакстон у мережі Х написав: “Це питання, яке має поставити собі кожен мешканець Техасу. Просто неймовірно, що (сенатор) Джон Корнін готовий не спати всю ніч, захищаючи кордони інших країн, але не Америки”. В той же час серед республіканців є також прихильники України, і їм буває часом важко пояснити виборцям, чому Білий дім не робить більше, аби зупинити Росію. Сенатор-республіканець від Аляски Ден Салліван стикнувся з хвилею критики у соціальних медіа. У минулому він часто звинувачував адміністрацію екс-президента Джо Байдена у недостатній допомозі Україні, втім зараз сенатор утримується від критики нинішнього президента Дональда Трампа в питанні України. Пояснювати свою позицію довелося і кандидату у сенатори від Огайо, республіканцю Джону Г’юстеду, якого журналісти запитали щодо обмеження швидкості Старлінку для України. “Я – на боці України. Україна – жертва цієї конкретної війни, і вони не є агресором. Агресор — це Росія, і ми повинні підтримувати те, що сприятиме завершенню цієї війни. Я розумію, що аби цього досягти, треба говорити і з Путіним, і з Зеленським. Але Путіну не можна довіряти; ми повинні покласти цьому край, щоб Путін більше не був загрозою для Америки та для будь-кого з наших союзників у всьому світі”, – сказав Г’юстед. Одна з найбільш напружених передвиборчих кампаній відбувається у штаті Мічиган, де змагаються колишній конгресмен-республіканець Майк Роджерс та демократ Абдул Ель-Саєд. Роджерс був головою Комітету з розвідки і послідовно підтримує Україну. Ель-Саєд відомий своїми антивоєнними поглядами, але нині підтримує Україну. “У випадку України є чітка причина з міжнародного права, чому ми підтримуємо українське військо в цей час, тому що вони стоять проти автократа, що порушив їхній територіальний суверенітет”, – цитує Ель-Саєда видання Michigan Advance у статті від 9 червня 2026 року. Чи збережеться двопартійна підтримка України у Конгресі та Сенаті після виборів, стане відомо вже найближчим часом. І судити про це можна буде не з передвиборчих заяв, а з результатів голосувань у новообраних законодавчих органах США. https://www.holosameryky.com/a/8216867.html https://www.holosameryky.com/a/8216867.html Fri, 30 Oct 2026 17:16:15 +0200 АктуальноСШАПолітика в СШАukrainian.service.voa@gmail.com (Ольга Вальчишен) У середу Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію із закликом до США припинити ембарго проти Куби. Це голосування, яке має переважно символічний характер, отримало найменшу підтримку за останні три десятиліття. Уже в тридцять четвертий раз Генеральна Асамблея ООН у середу схвалила резолюцію із закликом до США припинити ембарго проти острівної держави. Цього разу за неї проголосували 130 країн, 17 виступили проти, а 25 утрималися. Минулого року аналогічна ініціатива отримала 165 голосів за, сім — проти, ще 12 країн утрималися. Попри те, що резолюція має символічний характер і не є юридично обов’язковою, Вашингтон назвав зміну тенденції дипломатичним досягненням. Посол США в ООН Майк Волц звернув увагу на те, що кількість країн, які проголосували проти резолюції, утрималися або вирішили не брати участі в голосуванні, зросла майже втричі. "Попереду ще багато роботи, але світ починає відкидати пропаганду кубинського режиму, оскільки його корупція та репресивна політика стають очевидними. ¡Cuba libre!" — написав Волц у соціальній мережі X. Серед країн, які змінили свою позицію - Німеччина, Італія та Південна Корея. Вони раніше підтримували резолюцію, а тепер утримались під час голосування. Конгресмен-республіканець від штату Флорида Маріо Діас-Баларт, один із провідних критиків кубинського уряду серед американських законодавців, також привітав результати голосування та заявив, що вони свідчать про посилення міжнародного неприйняття політики Гавани. "Режим у Гавані розвалюється. Дедалі більше країн прозрівають і починають усвідомлювати, ким насправді є ці злочинці та що вони уособлюють", — заявив Діас-Баларт. "Це голосування в Організації Об’єднаних Націй демонструє, що кубинська диктатура більше не може приховувати правду або змушувати замовкнути голоси тих, хто вимагає свободи", — додав він. Однак, незважаючи на зменшення підтримки резолюції, більшість держав-членів ООН знову виступили проти ембарго, скасування якого потребує відповідних законодавчих рішень у Сполучених Штатах. Куба засуджує тиск з боку ВашингтонаМіністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес відкинув американське трактування результатів голосування та назвав ухвалення резолюції черговою дипломатичною перемогою своєї країни. Родрігес звинуватив Вашингтон у тиску на уряди інших держав за допомогою погроз запровадження економічних санкцій та обмежень на видачу віз, щоб змусити їх змінити свої голоси. "Ні їхні найбільш безглузді виправдання, ні тиск, ні медійний цирк не здатні перемогти силу фактів і правду. #CubaNoEsUnaAmenaza [Куба не є загрозою], загрозою є блокада", — написав міністр закордонних справ у соціальній мережі X. Кубинський уряд наполягає, що американське ембарго поглибило економічну кризу, яку переживає острів. Вона характеризується тривалими відключеннями електроенергії, дефіцитом пального та труднощами з доступом до товарів першої необхідності. Вашингтон, зі свого боку, пояснює значну частину економічних проблем Куби неефективним управлінням з боку її влади та посилив економічні й енергетичні обмеження проти Гавани. Дипломатичне протистояння завершилося висилкою дипломатаГолосуванню передувало гостре протистояння у вівторок між Волцом і Родрігесом під час дебатів Генеральної Асамблеї ООН. Коли представник США критикував кубинський уряд, Родрігес підійшов до трибуни та звинуватив його у брехні. Суперечка викликала вигуки та протести серед членів обох делегацій, через що довелося втрутитися співробітникам Організації Об’єднаних Націй. У конфронтації також брав участь Річард Тур де ла Консепсьйон, перший секретар Постійного представництва Куби при ООН, якого Волц звинуватив у нападі на американського дипломата. Кубинська делегація відкинула версію Вашингтона та подала скаргу щодо поведінки американського посадовця. Згодом Сполучені Штати наказали Туру де ла Консепсьйону залишити територію країни. https://www.holosameryky.com/a/8216858.html https://www.holosameryky.com/a/8216858.html Fri, 30 Oct 2026 15:00:36 +0200 АктуальноСвітСШАukrainian.service.voa@gmail.com (Англомовна служба Голосу Америки) До проміжних виборів до Конгресу у США залишається декілька днів. Кандидати – за підтримки лідерів обох партій – продовжують агітацію. https://www.holosameryky.com/a/chomu-demokraty-ta-respublikantsi-fokusuyutsya-lyshe-na-kilkokh-shtatakh-poyasnyuyemo-vybory-u-ssha/8216814.html https://www.holosameryky.com/a/chomu-demokraty-ta-respublikantsi-fokusuyutsya-lyshe-na-kilkokh-shtatakh-poyasnyuyemo-vybory-u-ssha/8216814.html Fri, 30 Oct 2026 12:00:00 +0200 Політика в СШАМедіа-архівАктуальноВідеоukrainian.service.voa@gmail.com (Іванна Підборська, Ярослава Перехожук) “Ці атаки чітко демонструють, що Москва не зацікавлена у мирі”, – так голова дипломатії ЄС Кая Каллас відреагувала на останні обстріли. https://www.holosameryky.com/a/udary-rosiyi-po-dnipru-ta-chernihovi-naperedodni-zustrichi-ministriv-zakordonnykh-sprav-krayin-g20/8216806.html https://www.holosameryky.com/a/udary-rosiyi-po-dnipru-ta-chernihovi-naperedodni-zustrichi-ministriv-zakordonnykh-sprav-krayin-g20/8216806.html Fri, 30 Oct 2026 08:00:00 +0200 СвітМедіа-архівАктуальноВідеоukrainian.service.voa@gmail.com (Богдан Цюпин, Марія Прус) Підтримка України та посилення санкцій проти Росії — серед тем, які лунають у передвиборчій кампанії до американського Сенату у штаті Огайо на проміжних виборах у США. Опитування показують - загалом у США питання зовнішньої політики не є серед найвищих пріоритетів для американських виборців, але тема звучить у передвиборчих позиціях кандидатів. Кандидати до Сенату США від Огайо — і республіканець Джон Г’юстед, і демократ Шеррод Браун — у своїх заявах підтримують Україну. Втім їхня позиція щодо України трохи відрізняється. Один є прихильником політики президента США Дональда Трампа, інший критикує рішення Білого дому щодо України. В Огайо проживає одна з найбільших українських громад у США. І вибори до Сенату 3-го листопада в цьому штаті також вважаються серед найважливіших, адже вони можуть вплинути на те, яка партія контролюватиме Сенат США у новому скликанні. Традиційно мешканці Огайо схильні голосувати за кандидатів від Республіканської партії. І посаду губернатора, і більшість в обох палатах місцевого конгресу мають республіканці. Крім того, кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп перемагав в Огайо всі три рази - у 2016, 2020 та 2024 роках. Утім на цьогорічних виборах до Сенату США ситуація може виглядати інакше, адже кандидат від демократів Шеррод Браун у минулому тричі вигравав сенатські вибори від Огайо. Кандидат до Сенату від республіканців Джон Г’юстед - чинний сенатор США від штату Огайо. У 2024 році віцепрезидент США Джей Ді Венс називав Г'юстеда своїм приятелем. Г'юстед здобув дипломи з комунікацій та освіти в Університеті Дейтона в Огайо. У минулому працював на багатьох виборних посадах на рівні штату. На посаду сенатора США його не обирали. Г’юстед був призначений до Сенату після того, як Джей Ді Венс, екс-сенатор від Огайо, став віцепрезидентом США. Тож тепер Г’юстед балотується, щоб зберегти місце в Сенаті. Якщо його оберуть, він обійматиме посаду до завершення терміну, на який обирали Венса, до січня 2029 року. На сайті передвиборчої кампанії Г’юстеда немає інформації про його ставлення до зовнішньої політики чи конкретно щодо України. Сайт Конференції Республіканської партії повідомляє, що пріоритетами Г’юстеда є питання доступних цін, економічних можливостей, безпека кордонів та захист бізнесу від Китаю. Щодо України Джон Г’юстед підтримує політику президента Трампа, що потрібно знайти спосіб швидко закінчити війну. 20 жовтня в інтерв’ю телеканалу News 5 Cleveland Г’юстедд сказав, що не довіряє Путіну й не підтримав би жодних дій Вашингтона, які посилювали б позиції російського президента. “Він (Путін - ред.) не зацікавлений у тому, щоб укладати чесні угоди з ким би це не було. Тому в мене виникають запитання щодо всього, що могло б посилити його позиції”, - сказав Г’юстед журналістам каналу. Після того, як його опонент звинуватив Г’юстеда в тому, що він відмовчується від питань України, журналісти попросили Г’юстеда прокоментувати обмеження швидкості Старлінку, про які заявляв український президент. Кандидат-республіканець відповів: “Я - на боці України. Україна - жертва цієї конкретної війни і вони не є агресором. Агресор — це Росія, і ми повинні підтримувати те, що сприятиме завершенню цієї війни. Я розумію, що аби цього досягти, треба говорити і з Путіним, і з Зеленським. Але Путіну не можна довіряти; ми повинні покласти цьому край, щоб Путін більше не був загрозою для Америки та для будь-кого з наших союзників у всьому світі”, - сказав Г’юстед. У серпні цього року Г’юстед голосував “за” двопартійний законопроєкт сенатора Грема про санкції щодо Росії та Ірану, який схвалив Сенат. “Америка стоїть на боці України, і ми продовжуватимемо працювати над тим, щоб покласти край цій несправедливій війні на тривалих умовах”, — заявив Г’юстед після ухвалення документа Сенатом. У лютому 2025 року після суперечки в Овальному Кабінеті Білого дому Дональда Трампа та Джей Ді Венса з президентом Зеленським, сенатор Джон Г’юстед критикував поведінку українського президента: “За президентства Трампа Америка працює над тим, щоб принести мир. Розпочати війну дуже легко, а от закінчити її — неймовірно важко. Президент Зеленський не покращив свого становища коментарями, які він зробив сьогодні в Овальному кабінеті”, - заявив тоді Г’юстед, як повідомляє AP. Шеррод Браун - кандидад до Сенату США від Демократичної партії у штаті Огайо. Він представляв свій штат в Сенаті протягом трьох термінів, допоки не програв у 2024 році Джей Ді Венсу. Шеррод Браун є випускником престижного Єльського університету. У минулому він викладав "державне управління та політологію" в Університеті штату Огайо. Браун є одним із прихильників військової та гуманітарної допомоги Україні. У лютому 2024 року, коли Сенат ухвалив законопроєкт, що передбачає допомогу Україні та Ізраїлю на 95,3 мільярда доларів, Браун заявив, що США мають і надалі підтримувати українців у боротьбі за суверенітет. "Якщо Сполучені Штати покинуть Україну, Путін переможе", — наголосив тоді сенатор. Браун також підтримував посилення економічних санкцій на Москву. У нинішній кампанії він критикував рішення адміністрації Трампа щодо послаблення санкцій проти Росії. В інтерв’ю News 5 Cleveland він назвав такі кроки поступкою Путіну, що може дозволити Росії продовжувати війну. "Цей подарунок Путіну... Знаєте, я впевнений, що багато українців та поляків у районах Клівленда, Толедо, Янгстауна, Лорейна — вони просто розлючені тим, що президент ... робить такий величезний подарунок Путіну, дозволяючи йому й далі чинити цю різанину у Східній та Центральній Європі”, - цитує Брауна News 5 Cleveland. У грудні 2023 року, як повідомляє The Washington Post, cенатор-демократ Шеррод Браун заявив, що без підтримки з боку США російські війська, ймовірно, “захопили б” Україну, внаслідок чого війна перетворилася б на “проблему НАТО”. Сенатор тоді припускав, що Путін може здійснити агресію і на інші країни, що може спровокувати світову війну, в яку, зокрема, будуть втягнуті і Сполучені Штати. “Цього ніхто не хоче”, — казав Браун. Коли був сенатором, Шеррод Браун проводив круглі столи та зустрічі з представниками української діаспори в Огайо, щоб обговорити важливість подальшої підтримки України, а також питання, пов’язані з українськими біженцями в Огайо, мовиться у прес-релізі його офісу. В Огайо проживає одна з найбільших укрїнських громад у США. У березні 2025 року лідерка демократичної меншості в Сенаті Огайо Нікі Антоніо заявляла, що в Огайо проживає понад 44 тисячі американців українського походження. За оцінкою телеканалу News 5 Cleveland, Огайо посідає шосте місце серед штатів за чисельністю української громади, а найбільшим осередком української діаспори є місто Парма. https://www.holosameryky.com/a/8216595.html https://www.holosameryky.com/a/8216595.html Thu, 29 Oct 2026 22:56:19 +0200 АктуальноВідносини США–УкраїнаПолітика в СШАukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки) Перемир’я в районі тимчасово окупованого міста Олешки на Херсонщині продовжує діяти після того, як набуло чинності у вівторок. Це перше суттєве локальне перемир’я, якого дотримуються і Україна, і Росія від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. "Режим тиші вже триває 54 години. Він розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Сторони повністю дотримуються погоджених домовленостей, порушень режиму тиші не зафіксовано", — написав у соцмережах Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Домовленість про встановлення шестиденного перемир’я та проведення евакуації в Олешках і прилеглих районах досягнули за посередництва першої леді США Меланії Трамп та її команди. Офіційну угоду між Україною та Росією підписали 23 жовтня в Білорусі омбудсмени обох країн Дмитро Лубінець та Яна Лантратова. Перемир’я розпочалося на два дні раніше від запланованого терміну та "поширилося за межі Олешок, на інші райони Херсонської області, щоб забезпечити безпечний проїзд гуманітарних конвоїв", — повідомила Меланія Трамп у дописі в X. Трамп також додала, що обидві сторони завершили розмінування, необхідне для доставки гуманітарної допомоги до Олешок та евакуації мешканців. Вона також зазначила, що знімальна група американського телеканалу Newsmax документуватиме евакуацію на місці. "Як нейтральні спостерігачі, вони незалежно фіксуватимуть і назавжди задокументують цю історичну гуманітарну місію", — написала перша леді США в мережі X у середу. Минулого тижня, за повідомленням Ватикану, Папа Римський Лев XIV розмовляв із президентом України Володимиром Зеленським і президентом Росії Володимиром Путіним, закликаючи їх дозволити доставку гуманітарної допомоги до цього району. Раніше Лубінець розповів "Голосу Америки", що угоду реалізовуватимуть у три етапи: встановлення режиму припинення вогню; доставка до Олешок продуктів харчування, води та медикаментів; та евакуація мешканців, які бажають виїхати. За попередніми оцінками, в Олешках залишаються близько 2 000 людей, серед них — близько півсотні дітей. Мешканці Олешок і сусідньої Голої Пристані, окупованих Росією в перші дні повномасштабного вторгнення у 2022 році, опинилися в пастці серед бойових дій у прифронтовій зоні. Територія густо замінована, а постачання продовольства практично припинене вже кілька місяців. Українські військові повідомляли, що їм вдалося доставити в Олешки близько чотирьох тонн продовольства, частину якого, як вважають військові, могли привласнити російські військові підрозділи, дислоковані в місті. "Люди не можуть виїхати, продукти не можуть потрапити до міста, а хворі та поранені не отримують необхідної медичної допомоги", — йдеться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, опублікованому в червні. Відтоді ситуація лише погіршилася. У численних медіаматеріалах, заснованих на інтерв’ю з місцевими жителями, задокументовано загрозу голоду. 29 жовтня обидві сторони повідомили, що їхні групи вирушили для доставки допомоги до Олешок. "Наше головне завдання — доставити гуманітарну допомогу людям, які залишаються в місті. Ми також забезпечимо безпечний проїзд для тих, хто бажає виїхати з Олешок", — написала в Telegram російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова. Як повідомив "Голосу Америки" Лубінець, мешканцям Олешок і прилеглих районів дадуть змогу самостійно обрати, куди вони хочуть виїхати — на підконтрольну уряду України територію чи до Росії. Згідно з угодою, опублікованою Fox News, мешканців Олешок, які бажають виїхати на підконтрольну Україні територію, доправлять до російського міста Анапа, а звідти військовим літаком у супроводі української делегації перевезуть до білоруського Гомеля. Призначений Росією губернатор окупованої частини Херсонської області повідомив російській службі новин "Вести", що місцева влада підготувала місця для розміщення евакуйованих мешканців Олешок і надасть допомогу тим, хто захоче залишитися в Росії або виїхати, зокрема на підконтрольну уряду України територію. Перемир’я вплинуло й на саме місто Херсон. Після постійних обстрілів місто почало повертатися до життя. Люди виходять на вулиці, гуляють і насолоджуються осіннім сонцем, повідомляє кореспондент "Голосу Америки" в регіоні. За домовленістю, перемир’я має діяти до 1 листопада. Водночас залишається багато невідомих обставин, зазначив у коментарі "Голосу Америки" колишній посол США в Україні Вільям Тейлор. "Є питання розмінування, того, куди люди вирушатимуть після виїзду з Олешок, і чи зможуть вони дістатися України. Невідомо також, чи використають росіяни цю операцію з пропагандистською метою. Усі ці питання поки залишаються відкритими", - каже Тейлор. Однак, за його словами, якщо всі домовленості вдасться реалізувати, ця операція може стати моделлю для подібних гуманітарних місій на інших окупованих Росією територіях України. До підготовки цього матеріалу долучився Станіслав Прибилов із російської служби "Голосу Америки". Дивіться також: https://www.holosameryky.com/a/8216600.html https://www.holosameryky.com/a/8216600.html Thu, 29 Oct 2026 22:06:32 +0200 АктуальноУкраїнаukrainian.service.voa@gmail.com (Тетяна Ворожко, Наталія Струк) “Ці атаки чітко демонструють, що Москва не зацікавлена у мирі” – реакції високопосадовців на масовані удари Росії по цивільних у Дніпрі, Чернігові та Кременчуці. https://www.holosameryky.com/a/moskva-ne-zatsikavlena-u-myri-reaktsiyi-vysokoposadovtsiv-na-udary-rosiyi-po-ukrayini-chas-time/8216572.html https://www.holosameryky.com/a/moskva-ne-zatsikavlena-u-myri-reaktsiyi-vysokoposadovtsiv-na-udary-rosiyi-po-ukrayini-chas-time/8216572.html Thu, 29 Oct 2026 20:55:15 +0200 Час-TimeМедіа-архівАктуальноТелепрограми У США засудили громадянку Білорусі за незаконне вивезення зі Сполучених Штатів в Росію авіоніки та інших авіаційних компонентів в обхід санкцій. За рішенням федерального суду США, Яна Леонова отримала термін 12 місяців і один день ув'язнення, після якого її мають депортувати до Білорусі. За повідомленням Міністерства юстиції США, Леонова та її спільники зі США та Вірменії після повномасштабного російського вторгнення в Україну закуповувала авіаційні компоненти в американських постачальників і переправляли їх до Росії через Вірменію. Щоб обійти експортні обмеження, учасники схеми використовували компанії у Вірменії, приховували кінцевого отримувача товарів, і реекспортували компоненти до Росії без необхідних ліцензій від Міністерства торгівлі США, йдеться у звинуваченнях. У результаті до Росії доправили десятки авіаційних компонентів, за які сплатили мільйони доларів, мовиться у повідомленні Мінюсту США від 29 жовтня. Обладнання призначалося для приватних літаків та інших повітряних суден, які експлуатувала або обслуговувала компанія, де раніше працювала Леонова. Ця компанія потрапила у перелік санкцій (Entity List) Міністерства торгівлі США, за діяльність, що суперечить інтересам нацбезпеки та зовнішньої політики Сполучених Штатів. "Поки Росія вела війну проти України, Яна Леонова переправляла американські авіаційні компоненти компанії, яку врешті внесли до чорного списку уряду США", — заявила прокурорка федерального округу Колумбія Джанін Ферріс Пірро. За словами прокурорки, щоб приховати незаконні поставки і щоб обійти санкції, Леонова використовувала підставні компанії, підроблені документи, іноземних посередників і закордонні банківські рахунки. "Хоч якою складною була ця схема і хоч скільки юрисдикцій вона охоплювала, слідчі йшли за доказами й домоглися притягнення її до відповідальності", - наголосила американська прокурорка. "Ті, хто намагається використовувати американські ланцюги постачання для підтримки ворожих режимів і підриву нашої національної безпеки, мають знати: ми вас знайдемо, переслідуватимемо через кордони й притягнемо до відповідальності", — зазначила Пірро. Леонова, яка також має білоруське прізвище Лявонава, під час судового засідання 20 травня цього року визнала, що порушила закон про експортний контроль (Export Control Reform Act). У листопаді 2025 року Леонову екстрадували до США із Франції. Розслідування проводили ФБР у Канзас-Сіті та Бюро промисловості й безпеки Міністерства торгівлі США в Атланті та Нью-Йорку. У справі також брали участь французькі органи влади. Читайте також: https://www.holosameryky.com/a/8216526.html https://www.holosameryky.com/a/8216526.html Thu, 29 Oct 2026 18:54:49 +0200 АктуальноСвітСШАukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки) Світові ціни на сировинні товари до кінця 2026 року зростуть на 23% порівняно з цінами попереднього року, а вартість енергоносіїв за цей рік сягне найвищого рівня за чотири роки. Про це мовиться у звіті Світового банку, що був оприлюднений 28 жовтня. Серед причин зростання цін називають війну проти Ірану, перебої в торгівлі, а також воєнні конфлікти, що впливають на постачання продовольства. Додатковим чинником ризику підвищення цін аналітики також вважають природне явище Ель-Ніньйо, яке може спричинити екстремальні погодні умови в різних регіонах світу. За оцінками деяких метеоекспертів, це явище, яке очікують з грудня до лютого, може навіть торкнутися сільського господарства України тим, що може викликати температурні аномалії, нерівномірні опади та різкі зміни погоди. Ель-Ніньйо — це природне кліматичне явище, пов’язане з аномальним потеплінням поверхневих вод у Тихому океані. Зазвичай сильні вітри женуть теплу океанічну воду від Південної Америки в бік Азії. Під час явища Ель-Ніньйо ці вітри слабшають, тому тепла вода поширюється назад — у напрямку Південної Америки. Ця тепла вода в океані сприяє утворенню більшої кількості хмар і дощів у деяких регіонах. "Ринки сировинних товарів одночасно зазнають кількох серйозних потрясінь", — заявив заступник головного економіста Світового банку Айхан Косе. "Зростання витрат на енергію та перебої в торгівлі призводять до підвищення цін на широкий спектр товарів, - аналізує представник Світового банку, - це створює загрозу посилення інфляції, погіршення продовольчої безпеки та сповільнення економічного зростання". Продовольство дорожчатимеЗа прогнозом Світового банку, ціни на харчі у світі за 2026 рік будуть на 10% вищі за попередній рік, а у 2027-му зростуть ще на 7%. Серед причин — перебої в постачанні зерна через воєнні конфлікти, високі ціни на пальне та добрива, а також очікувані наслідки Ель-Ніньйо. У звіті попереджають про продовольчу кризу у світі, якщо Ель-Ніньйо буде особливо потужним, якщо Росія посилить атаки на перевезення зерна Чорним морем, і якщо спостерігатимуться нові стрибки цін на енергоносії через війну проти Ірану. Енергоносії дорожчають через війниСвітовий банк прогнозує, що до кінця 2026 року ціни на енергоносії будуть на 32% вищими за попередній рік, а у 2027-му темпи їхнього зростання сповільняться. Аналітики формували цей прогноз, базуючись на умовах, що війна Росії проти України, та воєнний конфлікт в Ірані не загострюватимуться. "Пріоритетом має бути захист найбідніших людей і підтримка країн із низьким рівнем доходів, які вже потерпають від значного боргового тягаря", — зазначив заступник головного економіста Світового банку Айхан Косе. Читайте також: https://www.holosameryky.com/a/8216498.html https://www.holosameryky.com/a/8216498.html Thu, 29 Oct 2026 18:07:35 +0200 АктуальноСвітЕкономікаУкраїнаukrainian.service.voa@gmail.com (Голос Америки)