У Киргизстані - де в результаті кривавого повстання усунено від влади президента Курманбека Бакієва - становище дещо напружене. Країною керує тимчасовий уряд. Багато киргизів домагаються створення інститутів, які забезпечуватимуть мирну передачу влади.
Киргизстан - єдина пострадянська країна у Центральній Азії, в якій зміну режиму здійснено силою. У 2005 році, внаслідок масових протестів, було усунено від влади президента Аскара Акаєва. А внаслідок теперішніх заворушень, в яких загинуло понад 80 осіб, - президента Курманбека Бакієва.
Лідери тимчасового уряду закликають до здійснення конституційних реформ з метою перетворити Киргизстан на парламентську республіку, щоб покласти край зловживанню влади президентами. Перший заступник голови тимчасового уряду Алмабек Атамбаєв заявив, що в Азії, а зокрема в Киргизстані, є тенденція у президентів до самопроголошення себе ханами, себто тиранами з необмеженою владою.
Перший заступник голови тимчасового уряду Алмазбек Атамбаєв говорить:
«Киргизстан повинен бути парламентською республікою. Президент повинен мати мінімальні повноваження. Ми розглядаємо різні моделі, можливо щось на зразок німецької конституції, можливо конституції Туреччини».
Незалежний політичний аналітик Тамерлан Ібрагімов каже, що парламентська модель вимагає, аби киргизькі політичні партії навчилися мистецтва компромісу:
«У нашій країні недостатньо розуміють, що це таке демократія. Не розуміють наскільки важливими є урядові процедури, політична культура і спроможність вести переговори та досягати компромісів».
Проте, професор Киргизького державного університету Мурат Сумбаєв попереджає, що парламентська модель може загострити політичну корупцію:
«Це посилить клановість. Це посилить колективну безвідповідальність. Адже ж коли президент Бакієв зловживав владою, було ясно хто за це несе відповідальність. Одначе, коли парламент і сто законодавців зловживатимуть владою, то буде неясно, хто за це несе особисту відповідальність».
Політолог Тамерлан Ібрагімов вважає, що вимоги виборців щодо економічного зростання і чесного урядування поволі співпадають із намаганнями політиків завоювати виборчі пости в парламентській республіці:
«Ці лідери вже тепер думають про парламентські вибори в недалекому майбутньому. Навряд чи вони вважають, що їм потрібен єдиний лідер. Навпаки, вони намагатимуться розбудувати свої політичні партії, аби виграти ці вибори».
Професор Мурат Сумбаєв каже, що багато політиків у пострадянських країнах - це колишні комуністи чи директори заводів, яких непокоять питання виробництва, а не справа добробуту людей:
«Для них головне - це економіка, виконання планів виробництва і так далі. Політики не знають, і навіть не підозрюють, що є ще цінності культури та цивілізації і вони навіть не хочуть про це знати».
На думку Сумбаєва, ці цінності включають чесні і вільні вибори, верховенство права, права людини і вільну пресу. Проте, він також непевний, чи звичайні люди в Киргизстані самі повністю розуміють значення цих цінностей.
Однак Сумбаєв каже, що в Киргизстані все ще панує дух свободи з часів, коли киргизи вели кочовий спосіб життя. На його думку, саме цей дух і повалив корумпований режим.