Понад половина електроенергії, що виробляється у США, добувається шляхом спалення вугілля. У результаті процесу залишається величезна кількість попелу з токсичними речовинами, які науковці пов’язують з раковими та іншими серйозними хворобами. Процес утилізації відходів не регулюється федеральними законами, що викликає занепокоєння як природозахисників так і пересічних громадян яких безпосередньо торкається ця проблема.
Приблизно 40 відсотків відходів з 600 вугільних електростанцій у США переробляється. Їх додають до бетону, гіпсокартону, асфальту тощо. Однак 60 відсотків бруду опиняється на полях, у старих шахтах або озерах. Вугільний попіл викликає ряд смертельно небезпечних хвороб, однак, його утилізація не регулюється державою.
Ліза Відовскі, юрист приватного Агентства захисту довкілля, що провело дослідження процесу утилізації вугільних відходів розповідає:
«Не існує будь яких федеральних законів про утилізацію вугільних відходів. 20 штатів не мають ніяких законів з цього приводу взагалі, і це лише поміж штатів, які ми розглянули. Там, де такі закони існують, вони лише прикривають діри».
Поміж 39 місць утилізації відходів, вивчених дослідниками, є озеро у штаті Пенсильванія розміром у понад 520 гектарів. Енергетична корпорація викидає в озеро 3 мільйони відходів з місцевої електростанції, починаючи з 1975 року. Озеро одне з найбільш забруднених в країні. Ліза Маркучі, яка допомагала дослідникам у вивчені цієї місцевості, говорить:
«У нас є документи компанії та державні папери, які свідчать, що у 2007 – і знову у цьому році – в цьому озері аналізи з 10 місць показали дуже високий рівень миш’яку».
Будинок розташований напроти озера належить сину Барбари Рід. Два роки тому перевірка засвідчила присутність миш’яку у його джерельній воді. Господар ніколи не в’їхав у цю хату.
«Ми не п’ємо цю воду, а раніше пили. Син припинив ремонт і переїхав до нас», – каже бар бара Рід.
Відповідальна за забруднення компанія наполягає, що повторні тести майже не виявили миш’яку у воді.
Такий саме результат отримали експерти міністерства охорони природи штату Пенсильванія.
Працівник Міністерства охорони здоров’я Майкл Форбек каже:
«У цьому конкретному випадку ми виявили, що хоча і був високий вміст, додаткові дослідження показали спад рівня миш’яку».
Однак, місцеві мешканці відчувають, що їм говорять не все. Пенсіонери Деббі та Керт Гейвенс цього року вирішили не збирати врожай зі свого маленького городу.
«Ми не хочемо їсти овочі поки їх не перевірять», - говорить Керт Гейвенс.Його підтримує дружина Дебі Гейвенс:
«Небезпека може походити з ґрунтової води, чи з попелу, який осідає з повітря».
Родина Гейвенсів та інші місцеві жителі виступають за запровадження федеральних законів про утилізацію вугільних відходів:
«Ми хочемо, щоб усі знали, що тут живуть справжні люди, справжні родини, які опинилися на передовій цієї кризи національного масштабу. Я сподіваюсь, що це дозволить розпочати плідний діалог про необхідність федеральних законів», - каже активістка охорони природи Ліза Маркучі.
Однак, представники дев’ятимільрядної індустрії наполягають, що федерельні закони нанесуть шкоду виробництву і залишать без роботи американців. Природозахисники не погоджуються із цим:
«Від запровадження суворих законів виграють усі.
Якщо ви маєте сприятливі для здоров’я умови життя, люди не хворіють, тож ви отримуєте здорову робочу силу», - говорить юрист Ліса Відовскі.
Урядове Агентство захисту природи США проводить громадські слухання у цій справі і планує прийняти остаточне рішення протягом року.
