Спеціальні потреби

Сполучені Штати та Росія - друзі чи вороги?


У відносинах між Сполученими Штатами і Росією простежується певна непослідовність. Свідченням явного охолодження стосунків послужили зроблені минулого тижня заяви лідерів обох держав. Хоча ззовні зустріч Джорджа Буша і Володимира Путіна напруженою ніяк не назвеш. Навіть при обговоренні питання протиракетної оборони не обійшлося без жартів.

Однак начебто потеплілі відносини нині загострюються не лише через розбіжність у питанні протиракетної оборони у Європі, а й через дедалі зростаючий контроль з боку Кремля над російським суспільством. Коли Президент Буш уперше зустрів Путіна шість років тому у Словенії, він сказав: це партнер, якому можна довіряти.

Однак голова комісії Сенату з питань закордонних відносин Том Лантос каже, що патетика у відносинах між обома лідерами нині дещо змарніла. А у Росії тим часом дедалі частішими стають антиурядові протести. Демонстранти незадоволені тим, що Кремль придушує громадянські свободи, чинить розправу над незалежною пресою та продовжує війну проти чеченських сепаратистів.

Минулого тижня Президент Буш виступив з відкритою критикою уряду Путіна у Чеській республіці:

“Запроваджені в Росії реформи для надання громадянам більших прав нині пущені під укіс. І це викликає тривогу за долю демократичного розвитку”.

Два тижні тому Президент Путін виступив з погрозою розгорнути російську протиракетну систему. Представники Кремля кажуть, що плани США встановити протиракетний радар у Чеській республіці та десять ракет-перехоплювачів у Польщі, можуть підірвати ядерну спроможність Росії. Однак потім Путін, несподівано запропонував побудувати радарну установку в Азербайджані, звідки виключно контролювалися б іранські ракети. Президент Буш сказа, що Вашингтон цю пропозицію розгляне.

Колишній помічник держсекретаря США Ричард Голбрук вважає, що дискутування у питанні ракет мала негативний вплив на обидві країни:

“Нині між обома урядами нормального спілкування немає. З кожного боку відчутне роздратування. І хоча холодної війни вже нема, нам треба знову розпочати все спочатку, як ми зробили це у 90-их”.

Перед президентством Путіна, Росія всіляко намагалася виправити залишені після радянської доби господарські проблеми. Однак за урядування Путіна економіка Росії, як здається, розвивається рівномірно. У цьому переконаний дослідник Ігор Данченко з Інституту Брукінґса:

“За останні кілька років Росія стала багато міцнішою економічною силою. Вона стає все самовпевненішою та намагається нині вести більш незалежну закордонну політику. Президент Буш втримує з Путіним добрі стосунки. Він знає, що це сприятиме досягненню цілей, які окреслює закордонна політика США. Важливість американсько-російських зв’язків визнає і президент Путін”.

А інтереси російської закордонної політики нині охоплюють такі питання як майбутнє Косово, війна в Іраку та відносини з Іраном. Водночас обидва лідери прагнуть залишати на належному рівні відносини між Вашингтоном і Москвою. Утім експерти погоджуються в одному: у якому б стані не знаходилися нині стосунки між двома країнами, пріоритетним для себе Росія вважатиме подальше зміцнення своєї економіки.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG